Отар Довженко: Спростування фейків має менший резонанс, ніж власне фейки
Спростування неправдивих повідомлень часто має менший резонанс, ніж сам фейк, тому перед Україною стоїть питання, як припинити деструктивну діяльність розповсюджувачів маніпулятивної інформації, зауважує у коментарі Радіо Свобода медіаексперт та головний редактор «Детектора медіа» Отар Довженко.
«На одного соросеня-біженця 100 тисяч гривень»: такий меседж нині «розкручують» у соцмережах, зокрема у групах дотичних до теми Донбасу. У навколодонецькі групи, до прикладу «Донецкие Киевские», таке повідомлення потрапило з анонімного телеграм-каналу «Тьомний рицарь». Розповідають про те, що нібито Україна витрачатиме великі кошти на біженців з Афганістану. Хоч ні підтверджень, ні джерел такої інформації не називають, користувачі мереж все ж бурхливо реагують і активно засуджують дії української влади.
«Телеграм-канал «Тьомний рицарь» – це канал людей, які відверто шкодять Україні. Тут слід не розвінчувати кожен фейк, бо Дубинський і Бужанський наплодять завтра у десять разів більше. Треба пояснювати людям, що не можна взагалі довіряти цьому джерелу, пояснювати, що це джерело маніпулює громадською думкою навмисно. Зрозуміло, що це робиться для того, щоб викликати у реципієнтів цієї інформації обурення, типу, що Україна, мало що впускає до себе біженців, так ще й поки народ бідний, нещасний і голодує, роздає бюджетні гроші. Для цієї інформації перевірка не потрібна, в тому сенсі, що цільова аудиторія цього повідомлення в нього повірить і так. Такі люди, зазвичай, коли їм кажеш, що то фейк, вони відповідають, що може й фейк, але все одно схоже на правду, бо «от така у нас держава. Втім, для аудиторії, яка більш вдумлива, має більш критичне мислення спростовувати, такі фейки треба спростовувати», – зазначає Отар Довженко.
