Ангеліна Ломакіна: Потрібні курси медіаграмотності в школах щодо основ поводження в соцмережах

Про “фішки” різних соцмереж, медіаграмотність та медіаспоживання, Тік-Ток-редакторка ГО “Детектор медіа” Ангеліна Ломакіна спілкувалась в ефірі Громадського інтерактивного телебачення.

Ведуча: Чи розділяєте ви час, витрачений на власні і професійні потреби в соцмережах?

Ангеліна Ломакіна: Я дуже багато часу проводжу в соцмережах, але так робить сьогодні кожна людина. Ми гортаємо стрічку, коли їмо, їдемо в метро, чекаємо на когось, навіть не помічаючи цього. Я розділяю час, коли я гортаю соцмережі “для себе”, щоб вимкнути свідомість, і коли для роботи. Якщо я для роботи в соцмережах гортаю стрічку, то відслідковую трендові теми, дивлюсь, які жарти, кліпи, виконавці в моді, роблю це включено і з нотатками.

Ведуча: Надаєте перевагу тому, щоб скролити стрічку новин чи переглядати сторіс?

Ангеліна Ломакіна: Якщо говорити про Інстаграм, то сам інтерфейс створений так, аби “підсвітити” передусім сторіс. Взагалі самі Розробники цього додатка намагаються перетягти увагу на сторіс і справді, там актуальніша інформація, вони більше “засмоктують”, зокрема й тому, що інтерфейс сторіс всепоглинаючий, на весь екран, на відміну від постів. 

Ведуча: Скільки сторіс поспіль від одного користувача можете переглянути, не перемикаючись, бо нудно?

Ангеліна Ломакіна: Після п’яти сторіс поспіль нещодавно від однієї блогерки я вийшла. Так, блогерам рекомендовано регулярно оновлювати свій контент, але якщо це робити, приміром, щогодини – це швидко може набриднути.

Ведуча: Часто можна спостерегти, що блогери збирають більше лайків, показуючи фото і відео з нових локацій, місць, ніж публікуючи пости, пов’язані з їхнім професійним інтересом чи спеціалізацією. Чи можливо з цим боротись і як? 

Ангеліна Ломакіна: Це стається тому, що новизна людям цікавіша. Тому будь-яку подію у своєму житті блогеру варто підв’язувати до сфери власних професійних інтересів. Наприклад, “Я зустрілась з подругою і вона летить на відпочинок, тому хочу вам розповісти про те, як обирати купальники, безпечні з точки зору гігієни”. У кожній події в своєму житті чи інформаційному приводі можна знайти новизну і побачити простір для розвитку власної професійності. 

Ведуча: Ми зіткнулись із зміною поняття приватності. Наприклад, можна закрити акаунт, але будь-хто з доступом до цього акаунту може зробити скрін і поширити закриту інформацію як завгодно широко. Що з цим робити? 

Ангеліна Ломакіна: Коли людина хоче бути блогером, вона погоджується, що сама поширює інформацію про себе і має дбати про те, аби не поширювати чутливі дані. Наприклад, де паркуєте машину, яким шляхом дитина ходить в дитсадок, де квартира розташована тощо. Приватність стала ефемерною. Тож людина має розуміти, що до будь-якої інформації в інтернеті може отримати доступ той, для кого вона не призначена. Отже, варто постити лише те, що потенційно готові показати всьому світу. Сучасному світу в соцмережах притаманний “овершерінг” – коли ділишся в соцмережах занадто великою кількістю персональної інформації. Тому, думаю, нам дуже потрібна курси медіаграмотності в школах: розповісти, що знають про нас соцмережі, як це обмежити, які можуть бути наслідки публікацій в соцмережах тощо.

Ведуча: Медіаграмотна людина може не вести Фейсбук?

Ангеліна Ломакіна: Так, може не вести в жодній соцмережі, або обрати для себе іншу соцмережу, замість Фейсбука. Медіаграмотність – це грамотне споживання і поширення інформації, і використання інформації з перевірених джерел, якщо ви її створюєте (наприклад, блогери). 

Ведуча: Ми все частіше чуємо заяви “Я не дивлюсь телевізор!”. Але це не рятує від того, що людина піде в YouTube і буде дивитись такий же токсичний контент. Чи ні?  

Ангеліна Ломакіна: Я не дивлюсь телевізор, але йду в YouTube, щоб дивитись “щось” (усміхається).На мою думку, контент для телебачення дуже розтягнутий по драматургії, темпу. Ну як можна півтори години чекати, кому він подарує троянду і ще при цьому переглядати величезні блоки реклами? В YouTube спресованіша інформація, не треба чекати, можна перемотати і ти знаходиш ту інформацію, що тобі треба. YouTube ефективніше втамовує потребу в контенті, не стаючи при цьому екологічнішим чи кориснішим за телебачення. 

Ведуча: Чи працює для соцмережі Тік-Ток принцип “Яке їхало – таке й здибало”, якщо говоримо про алгоритми підбору контенту?

Ангеліна Ломакіна: Коли ти тільки приходиш в Тік-Ток, спершу він показує тобі найпопулярніші ролики. Але потім ти дивишся, коментуєш, лайкаєш, то він вже показує те, що може бути цікавим відповідно до попередніх вподобань. Коли зайшла якось в додаток незалогінена, то була вражена. Якісь пранки, анекдоти часів Вконтакті, а моя ж “бульбашка” кругом Тік-Току “Детектора медіа” – зовсім інша.

Ведуча: В Твіттері є обмежена кількість знаків повідомлення, а в Тік-Тоці – тривалість відео. Чим це обумовлено?

Ангеліна Ломакіна: Самі творці Твіттера пояснювали, що обрали формату “твіту” , “цінькання пташечки”. Це легка соцмережа, де за 140 знаків можна викласти свою думку. Це вигідний формат споживання зараз, коли кліпове мислення у аудиторії. Так і Тік-Ток, його ролики переважно до 15-20 секунд – лімітної межі часу, коли молодій людині вдається утримувати свою увагу на повідомленні зі стрічки.

Ведуча: Чи правда, що Тік-Ток старіє аудиторно?

Ангеліна Ломакіна: Спершу це був сервіс, де люди просто танцювали під музику і відкривали під пісні рота. Під час пандемії його охоплення почали зростати, бо Тік-Ток підкупив всіх щирістю контенту. Він показав справжніх людей, яких бракувало в час пандемії, тих, які просто взяли телефон і показали себе непричесаними, нефарбованими, незграбними.Тож туди почали приходити старші люди, і там зараз є багато дорослих користувачів – експертів, які мають канали в YouTube. От оці лікарі, юристи, манікюрники, майстри макіяжу освоїли короткий жанр Тік-Ток-відео. 

Ведуча: Фейсбук в Україні є наразі найпопулярнішою соцмережею. Кому він потрібен насправді?

Ангеліна Ломакіна: Зараз Фейсбук став середовищем для “срачів” і водночас експертним середовищем. Зараз навіть селфі в Фейсбуці виставити моветоном видається, бо багато друзів, які пишуть роздуми, аналітику, реагують на суспільно-політичні події. Тут є гумор та іронія, але менше, ніж в інших соцмережах. В Інстаграмі ви знайдете переважно візуальний контент, а в Фейсбуці більше смисловий. Це питання форматів, які пасують для очікувань аудиторії кожної соцмережі. 

Ведуча: Поговоримо про право на власність. Якщо в YouTube грає музика, захищена авторським правом, навіть у колонках десь на задньому фоні відео, то може “прилетіти” попередження і навіть бан. А в Тік-Току наразі можна все, чи не так?.

Ангеліна Ломакіна: Я зазвичай для своїх роликів обираю музику з бібліотеки Тік-Ток, це та музика, використання якої точно не спричинить проблем. Але загалом я вже бачу тенденцію до того, що Тік-Ток, як і YouTube, буде дбати про дотримання авторського права і захищати інтелектуальну власність. Просто вони ще молода мережа, але йдуть до того швидким темпом.