“Детектор медіа” долучився до візії розвитку медіа та інформаційної політики “Україна після перемоги”
Експерти ГО “Детектор медіа” долучились до написання візійного документу “Україна після перемоги. Бачення 2030”, представленого на конференції Ukraine Recovery, яка відбулась в швейцарському місті Лугано 4-5 липня і була присвячена питанням відновлення, які, в тому числі, включатимуть необхідні для цього реформи. Лугано стало унікальною можливістю для України розповісти про проєкт Плану відновлення і налагодити взаємодію з міжнародними партнерами для напрацювання оптимальної відповіді на величезні виклики.
У візійному документі, сформованому громадськістю, внесок “Детектора медіа” полягав долученні до формування бачення медіа та інформаційної політики. Основні позиції цього розділу звучать так:
Якою ви бачите Україну у 2030?
В Україні працюють вільні, незалежні медіа всіх типів: телебачення, радіостанції, інтернет, преса. Український медіа ландшафт є різноманітним: існують національні, регіональні та локальні медіа. Ці медіа задовольняють інформаційні потреби мешканців країни різного віку, рівня доходів, освіти тощо. Рівень довіри українців до медіа загалом є не нижчим за середній рівень довіри до
важливих державних та суспільних інституцій (армії, церкви, волонтерів тощо). Українці свідомо та відповідально ставляться до споживання інформації: рівень медіаграмотності населення є не нижчим за 65%. Суспільний мовник є вагомим учасником медіаринку. Показники споживання його контенту (теледивлення, радіослухання, інтернет-перегляди) включають його до топ-10
найпопулярніших медіа в Україні. Український медіапростір надійно захищений від надмірного впливу Росії – як дезінформаційної, так і культурної «м’якої сили» (soft power). Україна є повноцінним учасником міжнародного медіаринку: діє система іномовлення п’ятьма найрозповсюдженішими мовами світу, українські приватні медіа мають мережі корпунктів за кордоном, українські виробники аудіовізуального продукту активно займаються спільним виробництвом з колегами з країн ЄС, США, Канади. Українське медійне законодавство гармонізовано з медійним законодавством ЄС.Які ключові зміни треба зробити для досягнення цього?
Підвищити гарантії фінансування Суспільного мовника в повному обсязі.
Забезпечити прихід в українську медіасферу західних інвесторів з бездоганною репутацією.
Забезпечити ефективну роботу антимонопольного законодавства в медіасфері.
Унеможливити вплив російського фінансування як на медіа, так і на окремих журналістів, блогерів.
Розвивати програми підвищення медіаграмотності населення всіх вікових груп та рівня освіти з особливою увагою до найбільш вразливих груп населення (тих, хто живуть у невеличких містечках, мають невисокий дохід тощо).
Розвивати професійну освіту журналістів та ширшого кола задіяних у медіасфері працівників. Інтегрувати цю освіту в західну, з доступними програмами обміну та можливістю для українських медійників розвивати свою кар’єру в найбільш успішних та
інноваційних медіа світу.
Розробити та дотримуватися системної розбудови сталої системи іномовлення.
Адаптувати українське медійне законодавство до відповідних європейських регуляторних документів, як-от Директиви про аудіовізуальні медіапослуги (Audiovisual Media Services Directive), Акту про цифрові послуги (Digital Services Act) тощо.Які червоні лінії не можна перетинати у цій сфері?
При розробці медійного законодавства неприпустимо створювати умови для обмеження свободи слова під приводом забезпечення інтересів національної безпеки.
Держава не повинна займатися пропагандою всередині своєї країни та/або концентровано спрямовувати її на своїх громадян.
Нагадаємо, у конференції взяли участь представники 40 країн та 18 організацій, високі посадовці ЄС, представники міжнародних фінансових інституцій і правозахисних структур. Україну представляли голова Верховної Ради Руслан Стефанчук і прем’єр-міністр Деніс Шмигаль, українські міністри і депутати, представники громадянського суспільства. У межах конференції представили масштабний план відбудови України, відбудеться бізнес-форум і панелі з відновлення основних сфер економіки та соціального сектору.