“Детектор медіа” представив у Брюсселі звіт про російську дезінформацію та пропаганду

Цей звіт “Детектор медіа” створив у співпраці з Ініціативою громадянської стійкості (CRI) з Литви та Інститутом Костюшко з Польщі. Він висвітлює виклики, пов’язані з російською дезінформаційною та пропагандистською діяльністю в країнах Люблінського трикутника.

Презентували звіт 6 грудня 2022 року під час Форуму ЄС-Україна з протидії дезінформації.

Ключові напрацювання звіту

Ініціатива громадянської стійкості (CRI), Інститут Костюшко і Детектор Медіа об’єднали зусилля, щоб проаналізувати існуючі виклики та висвітлити основні елементи стійкості до російської дезінформації в Литві, Польщі та Україні.

По-перше, для того, щоб окреслити найкращі практики боротьби з дезінформацією, експерти спочатку розглянули подібності та відмінності основних наративів і повідомлень, спрямованих проти країн Люблінського трикутника. По-друге, вони визначили основні джерела дезінформації та проаналізували її приклади. По-третє, було досліджено і надано оцінку заходам, які вживалися для боротьби з дезінформацією.

У рамках аналізу було визначено декілька цілей російської пропаганди та дезінформації в країнах Люблінського трикутника:

• накачування громадян негативними повідомленнями, аби викликати у них песимізм щодо можливості розбудови кращого майбутнього;

• підрив довіри всередині груп країн і між групами;

• дискредитація міжнародної співпраці та солідарності.

Російська пропаганда та дезінформація, спрямовані проти країн Люблінського трикутника, мають багато спільного. Стійкість до проявів пропаганди в усіх трьох країнах також базується на спільних принципах.

По-перше, існує чітке розуміння того, що російська зловмисна інформаційна діяльність загрожує національній безпеці. Розуміння, визначення та усунення загрози працюють у якості першого рівня захисту від російської пропаганди. Ба більше, притягнення до відповідальності осіб, які розповсюджують пропаганду та фейки, надсилає чіткий сигнал про те, що ніхто не має права використовувати свободу слова, розпалювати ненависть, закликати до насильства або поширювати риторику геноциду.

По-друге, експерти відзначають багатовимірний підхід в питанні боротьби з російською пропагандою та дезінформацією серед країн Люблінського трикутника.

По-третє, робиться наголос на багатосторонній співпраці. У країнах Люблінського трикутника існує відмінна співпраця як між урядами, так і бізнесом, ЗМІ та громадянським суспільством.

По-четверте, необхідно розробити вимірювальні показники для здійснення оцінки впливу конкретних пропагандистських повідомлень на ухвалення рішень громадянами.

Рекомендації

У звіті представлено низку рекомендацій, адресованих усім зацікавленим сторонам, міжнародним організаціям і донорам, представникам громадянського суспільства та ЗМІ. Ці рекомендації включають:

• Підвищення обізнаності про те, що є наріжним каменем стійкості до російських зловмисних інформаційних кампаній;

• Створення критично важливого координаційного органу, відповідального за стратегічну комунікацію як всередині країни, так і за кордоном;

• Розробка або зміцнення комплексної системи моніторингу дезінформації в режимі реального часу;

• Участь в обміні практичними навичками та ноу-хау з іншими країнами та партнерами, які також вразливі до російської дезінформації;

• Заохочення міжнародного та багатостороннього політичного діалогу з метою об’єднання зусиль у боротьбі з дезінформацією;

• Створення прозорої та вимірної системи оцінки з відстеження ефективності зусиль для підвищення стійкості до дезінформації.

З повним текстом доповіді можна ознайомитися тут: the-lublin-triangle-joint-report-on-countering-disinformation.pdf ( .pdf , 1.39 Мб )

Форум ЄС-Україна з протидії дезінформації відбувся за організаційного сприяння BRAND UKRAINE та Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса в партнерстві з Міністерством закордонних справ України та Представництвом України при ЄС.