«Детектор медіа» презентував дослідження про дезінформацію в медіапросторі на сході та півдні України
У вівторок, 18 травня 2021 року, ГО «Детектор медіа» презентувала спільне дослідження з Естонським центром східного партнерства та Українським кризовим медіацентром, присвячене медіаспоживанню та дезінормації в українському інформаційному просторі, зокрема на півдні та сході країни.
Метою дослідження було зрозуміти, хто і для чого розповсюджує проросійські наративи в українському медіапросторі і наскільки вони є ефективними.
Географія дослідження – це області півдня та сходу України: Донецька, Луганська, Запорізька, Дніпропетровська, Одеська, Херсонська, Миколаївська та Харківська області. Адже ці регіони розташовані найближче до окупованих Росією регіонів, соціологія показує, що тут не було такої активної підтримки євроінтеграції, як на заході держави.
Дослідження складалося з якісного соціологічного дослідження (4 фокус-групові інтерв’ю загалом із 33 учасниками і 15 експертних інтерв’ю) і репрезентативних кількісних досліджень (3264 інтерв’ю — по 408 у кожній області) в цільових регіонах.
Директорка ГО «Детектор Медіа» Галина Петренко, коментуючи дослідження, зауважила, що «немає такої чарівної пігулки чи закону», який би одразу вирішив проблему дезінформації.
«Натомість є ціла низка кроків, здатних покращити ситуацію в боротьбі з цим питанням. Зокрема, важливою є синергія громадянського суспільства, медіа, органів державної влади та міжнародних донорів. Також ми вітаємо створення двох Центрів з протидії дезінформації. Це важливий крок, який уже зробила держава, і ми як представники громадянського суспільства готові їй допомагати в тих питаннях, яких їй важко досягти – зокрема, в побудові довіри. Інституціям державної влади ми також радимо розбудовувати ключовий орган зі стратегічних комунікацій, проактивно підійти до формування українського порядку денного в інформаційній сфері, висвітлювати ефективність реформ, історії успіху, сприяти поширюванню проукраїнських життєствердних наративів – для останнього в держави є такий ресурс як кошти на підтримку кіносеріального виробництва. Ми також радимо продовжувати грантову підтримку ЗМІ, яку минулого року розпочав надавати Український культурний фонд, з метою прискорення відновлення медіаіндустрії після кризи COVID-19. Не менш важливим є і вдосконалення законодавчих вимог та механізмів моніторингу фінансової прозорості ЗМІ, зокрема, запровадження обмежувальних заходів до тих медіа, що мають непрозоре фінансування та/або російський капітал, та зміцнення незалежності медіарегулятора – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення – від впливу олігархічних та фінансово-промислових груп.
Розробка системи спільного регулювання медіа, яка пропонується в законопроєкті “Про медіа”, та вдосконалення саморегулювання не тільки з боку власне медіа, але і з залученням рекламодавців задля обмеження фінансування медіа, які розповсюджують дезінформацію, – теж серед потенційно ефективних заходів впливу. Варто також продовжувати підтримувати Суспільного мовника і ініціювати постійний діалог із великими технологічними платформами як-от фейсбук, вайбер, ютуб задля спільного пошуку оптимальних рішень – у цьому, до речі, порядок денний України та ЄС зараз дуже подібний. Нарешті, важливим є і розвиток медіаграмотності, причому держава тут може допомогти охопити найбільш вразливі групи населення, до яких зазвичай важко достукатися громадським організаціям: громадян із низьким рівнем доходів, без вищої освіти, що живуть у невеличких містах та селах часто без постійного доступу до інтернету», – підкреслила Галина Петренко.
Дослідження підготували в рамках проєкту «Протидія дезінформації на півдні та сході України» за підтримки Європейського Союзу.
