«Детектор медіа» провів дискусії про роль медіа у виборчих кампаніях у Харкові та Костянтинівці
Дискусії про медійний вимір українських виборів відбулись у Харкові та Костянтинівці. Обговорити ситуацію з дотриманням журналістських стандартів медіа під час виборчої кампанії завітали журналісти, активісти та небайдужі громадяни.
«Нас цього року чекають дві потужні виборчі кампанії, одна з яких вже підходить до завершення, інша ж – ще не розпочалась. Ми бачимо, як змінюється світ, реальність, і вже немає такої монополії на інформацію від ЗМІ. Кожен може зараз писати в Фейсбуці і називати себе блогером, чи навіть журналістом. І це призвело до розмиття професії і безвідповідальності тих, хто пише. В умовах виборчих кампаній це становить велику небезпеку, тому важливо, щоб були медіа, які дотримуються стандартів і подають інформацію зважено», -каже Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа» зі зв’язків із громадськістю, головна редакторка сайтів «Суспільне мовлення», «Вибори та ЗМІ».
З нею погоджується Олексій Братущак, журналіст порталу Цензор.нет, член медіа руху «Медіа за усвідомлений вибір». «Найбільші рейтинги мають зараз так звані ток-шоу. Також стають популярними блогери. Але не всі вони кажуть правду. Там не йдеться про стандарти, а про суб’єктивну думку. Іноді її намагаються наблизити до правди. Іноді спеціально маніпулюють фактами. Але людям це подобається. Чи потрібна їм правда? Думаю, що в цій ситуації дуже важлива роль медіа, які дотримуються стандартів. Вона стають для своєї аудиторії батьками чи вчителями, які розуміють, що медіаграмотності у читачів-глядачів небагато і намагаються її навчити. І це дуже важлива роль», – каже Олексій Братущак.
Світлана Остапа зауважує, що протягом цієї виборчої кампанії вже помітно, що стало суттєво більше замовних матеріалів, «джинси», ніж на попередніх виборах. «Я часом працюю в кулуарах парламенту, і є журналісти, яких знаю ще з 2000-х. Так от, раніше нардепи могли заплатити за те, аби журналіст взяв у них коментар, до 300 доларів. Але ця інформація дійшла до керівників редакцій, менеджменту, і вони ці розцінки «унормували». Тепер діють «прайс-листи», скільки коштує коментар, згадка в новинах, «повний пакет» з участю в новинних програмах і ледь не супроводом політика», – каже Світлана Остапа.
Гайгисиз Гелдієв, медіатренер, екс-продюсер телеканалу ZIK та Громадського телебачення та член медіаруху «Медіа за усвідомлений вибір», стверджує: медіа може існувати і без «джинси». «В Україні є незалежні медіа, які не «джинсують», і не лише в столиці. От, в Харкові, до прикладу, є «Накіпєло». Є скрізь, і спосіб отримання чистих грошей для існування різний. Ці гроші можна отримати від чесної реклами, а можна від аудиторії, яка вас цінує. Ваша аудиторія може платити вам за партнерство, підписку, членство, просто підтримувати донейтом. Люди хочуть знати правду, і готові підтримати медіа своїми грішми, якщо воно буде відповідати їхнім очікуванням. Коли ми відповідаємо очікуванням аудиторії – це дає силу перед інвесторами. Ми маємо команду, яка використовує певні інструменти і завдяки цьому охоплює певну аудиторію. Якщо ми почнемо маніпулювати і використовувати їхню довіру – маємо ризик їх втратити. Це дає аргументи навіть всередині організації, бо втрачає від порушень стандартів не лише конкретний журналіст, але і бренд», – пояснює Гайгисиз Гелдієв.
Харківські та костянтинівські журналісти визнають – «джинса» є, але намагаються діяти за стандартами. Не завжди конкретним журналістам вдається подолати політику власника чи зовнішній тиск. Визнають і те, що конкретні видання мають вподобання, кого з політиків «любити», а кого «мочити».
Але лише визнанням проблеми обговорення не завершилось. Журналісти долучились до медіаруху «За усвідомлений вибір», взявши на себе відповідальність діяти відповідно до стандартів журналістики, не долучатись до виробництва і розповсюдження «джинси» та чорного піару, усвідомлюючи силу впливу медіа на думку виборців.
Заходи відбулись за фінансової підтримки Danida.
