«Детектор медіа» та Brand Ukraine провели воркшоп «Як дезінформація впливає на сприйняття та імідж України»
Дискусія була присвячена впливу дезінформації на сприйняття та імідж держави, а також ефективним стратегіям для виявлення та протидії дезінформації.
6 червня команда Центру досліджень «Детектора медіа» разом із Brand Ukraine провела спільний воркшоп «Як дезінформація впливає на сприйняття та імідж країн і як їй можна протидіяти» в рамках першу міжнародну конференцію, яку організація Brand Ukraine провела у Києві. На конференції зібралися українські та іноземні експерти зі стратегічних комунікацій, розвитку брендів і глобальних досліджень, а також урядовці, дипломати та представники бізнесу. Головною темою конференції стало використання м’якої сили України, яка стала ключовим інструментом, що допоміг країні здобути широку міжнародну підтримку в умовах повномасштабної війни.
Дискусія на воркшопі «Як дезінформація впливає на сприйняття та імідж країн і як їй можна протидіяти» була присвячена взаємозв’язку і впливу дезінформації на сприйняття та імідж держави, а також ефективним стратегіям для виявлення та протидії дезінформації.
Тамара Новосельська, керівниця аналітичної команди Brand Ukraine окреслила основні зміни у ставленні європейців до України, які дослідили за допомогою даних Global Soft Power Index Brand Finance. За її словами, ставлення до України в Європі до та після повномасштабного вторгнення Росії, якщо порівнювати показники 2021 та 2023 років, покращилося. Зокрема, впізнаваність України зросла на 22%, репутація – на 12%, вплив – на 54%. Зокрема імідж України як країни, що має добрі відносини з іншими державами, у 2023 році зріс на 163% у порівнянні з 2021 роком, а як країни, чиї політичні лідери мають визнання та впливовість у світі – на 355%. Уявлення про українців як толерантне суспільство за два роки збільшилося на 70%.
Попри ці позитивни зміни, Україні доводиться чинити опір російській дезінформації, яка намагається вплинути на сприйняття держави у світі. Олексій Півторак, заступник керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», зауважив, що російська пропаганда не є особливо вигадливою у дезінформацію про Україну, адаптуючи під нові контексти раніше розроблені й озвучені тези: «Наприклад, у березні 2022 року, у Австрії реактуалізували фейк про “розп’ятого мальчіка”. Тільки для австрійської публіки видуманого російськомовного хлопчика “українські нацисти” не розпинали, а били. Це лише один із сотень прикладів фейків, спрямований на негатитвізацію образу українців».
Експерт також додав, що, на жаль, фейки підхоплюють і розповсюджують впливові люди, зокрема члени парламентів європейських держав. «У Чехії це, наприклад, представники фракції SPD (Свобода і пряма демократія), а у Словаччині – представники партії прем’єра Роберта Фіцо SMER – SD (Словацька соціальна демократія). На щастя, у цих державах працюють фактчекери і медіа, які оперативно спростовують фейки, виголошені політиками до того, як вони завдадуть шкоди», – сказав Олексій Півторак.
Заступниця керівниці Центру досліджень «Детектора медіа» Леся Бідочко підкреслила, що, задля дискредитації іміджу України, пропаганда намагається достукатися до різних аудиторій і використовує для цього еклектичний набір наративів і меседжів.
«Ось як це працює. Якщо ви лівий, російська пропаганда бомбардуватиме вас дезінформацією про те, що Україна – неонацистська держава, де владу захопила права хунта. Якщо ви правий, агітпроп спробує схилити вас до позитивного ставлення до Росії з позиції сили: мовляв, це друга армія світу, це сильна держава, це сильний лідер, якого всі бояться. Прихильникам традиційних цінностей розповідатимуть, що в Україні панує гомо-диктатура, а християн переслідують. Також на експорт йдуть месежді про те, що в Україні буцімто немає демократичних процесів, закривають «опозиційні» телеканали, забороняють «позасистемні» партії, переслідують «чесних» політиків», – сказала Леся Бідочко.
Учасники дискусії дійшли згоди в тому, що задля створення позитивного іміджу України може стати ефективна стратегія протидії дезінформації. Посилити стійкість до дезінформації можна шляхом підвищення рівня медіаграмотності громадськості, зміцнення незалежних ЗМІ та якісної журналістики.
Текст – Леся Бідочко
