Галина Петренко: “Треба, щоб розуміння небезпеки від російського контенту перейшло в звичку його не споживати”
Про дезінформацію та медіаграмотність в YouTube в програмі «Маркер подій» з Романом Гурським спілкувалась Галина Петренко, директорка ГО «Детектор Медіа».
Від початку повномасштабного вторгнення дезінформації та фейків стало особливо багато. І от як ви вважаєте, чи навчилися люди наші чистити свої стрічки в тому ж таки YouTube, від російського, від фейкового і від всього шкідливого?
Є тут дві новини – хороша і погана. Хороша новина полягає в тому, що люди стали більш свідомо розуміти, що інформація може бути токсичною, що потрібно бути медійно грамотним для того, щоб буквально, можливо, інколи, на жаль, і вижити. Тобто, все частіше, на запитання, чи вмієте розрізняти фейки, маніпуляції інформаційні, люди відповідають ствердно. Але погана новина полягає в тому, що в них відбулася ця актуалізація, що важливо в цьому розбиратися, але все ще звички немає, та і реальна поведінка від цього відстає. От, наприклад, якщо говорити конкретно про YouTube, люди в опитуваннях стали говорити, що вони взагалі відмовилися від російської мови, музики, новин, ліберальних блогерів. Але ми ж можемо подивитися на тренди YouTube в Україні, і бачимо, що дійсно там нема російської музики, немає новин, навіть медіа російських в екзилі, але є, наприклад, російський серіал, або Comedy Club, тобто гумор, який насправді зброя маніпулятивна і там можна зашити будь-яку пропаганду. Тому ще треба працювати над тим, як актуалізація розуміння серед українців проблематики інформаційної небезпеки вона трансформується до кінця в звички, щоб не сталося потім якогось повернення.
Як пояснити українцям, що не варто слухати і варто відмовлятися від «лєпсів» і всього того?
Ну, бачите, начебто «лєпсів» вже не споживають, але от я хочу повернутися до розважального контенту, який, безперечно, видно, що він з України, його дивляться тут. Телевізійники наші кажуть, що це тому, що українське телебачення через відсутність грошей не може запропонувати альтернативу, тобто знімають мало розважалки гумористичної. Я говорила з соціологами і з психологами, вони сказали, що багато українців, які були російськомовними в побуті, на роботі, перейшли зараз цілком свідомо на українську. Ніхто їх не змушував, це громадянська позиція, ми знаємо, що є ці процеси. Але це складно, і для людини, коли вона приходить додому і хоче розслабитися. Їй важливо опинитися в комфортному для неї середовищі, де вона може, «все як раніше». І це от нерозуміння того, що перегляд російського контенту – це податки для країни-агресора, і що навіть безневинна мелодрама російська дасть підсумком податки, які йдуть в російську казну, і які йдуть на ракети.
Як середньостатистичний глядач може протистояти зачасту шахрайським відео про начебто хворих дітей?
Середній користувач може, ну, по-перше, усвідомлено споживати це все, тобто розуміти, що не все, що має багато переглядів і багато лайків, поширень є правдою. Лайки взагалі не дорівнюють правді. Можна скаржитись на контент. Є справді багато лакун у алгоритмах і YouTube, і інших соціальних мереж, які дозволяють проникати шкідливому контенту. YouTube, Google принаймні погоджуються, що вони мають якось реагувати, можливо, маркувати контент, створений штучним інтелектом. Це нова проблема, але вона набуває такого відчуття, що ми перед цунамі знаходимося. Враховуючи кількість їхнього контенту, у них просто нема машинної обчислювальної можливості, щоби це автоматично визначати. А жодний їхній там моніторинговий центр ніколи це швидко не зможе моніторити. Оце от реальна проблема. Але, наприклад, є Telegram, який взагалі каже, що він не повинен нічого цього робити, і в нього можна розповсюджувати діпфейки. І це не випадково розповсюджувалось саме в Telegram, тому що, якщо в інших соцмереж того ж YouTube є проблема з тим, щоб вчасно це виявити, то Telegram просто каже, то це взагалі не моя проблема, тут робіть, що хочете.
Повну розмову можна прослухати у відео:
