Галина Петренко: “Нові виклики для протидії дезінформації виникають з розвитком штучного інтелекту”

Значущість проблеми дезінформації зросла. 64% опитаних за підсумками 2023 року вважають, що така проблема існує. В 2022 році так вважали 61%. Є 18% умовних оптимістів, які вважають, що вони завжди можуть вирізнити фейки і не звертати на них уваги.

Про це під час презентації дослідження Індекс медіаграмотності 2023 розповіла директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.

«Однією з позитивних тенденцій нашого дослідження є змога констатувати високий рівень чутливості українців до спотвореного контенту. Аудиторія стає все більш компетентною у відстежуванні фейкової інформації. Справа в тому, що другий рік поспіль тільки 17% респондентів, коли їх запитують, яким чином ви розрізняєте дезінформацію, кажуть, що вони роблять це інтуїтивно. До повномасштабного вторгнення це був найбільш популярний варіант відповіді. Це відповідь, яка свідчить про віру в диво і переоцінення своїх можливостей», – розповідає експертка.

Зараз, зазначає Галина Петренко, респонденти кажуть, що для розрізнення дезінформації шукають посилання на джерело в матеріалі, наявність різних точок зору на подію і наявність відео і фотопідтверджень.

«Щодо фото і відео-підтверджень, то це наш наступний великий виклик, який виник з розвитком штучного інтелекту і можливості створювати діпфейки. Ми в цьому дослідженні ставили кілька перевірочних запитань, які або можуть показати нам подальший шлях якихось проблем, або допомагають просто перевірити, чи люди, оцінюючи себе, не є занадто оптимістичними. Так от, ми запитали, чи вважають респонденти, що ШІ може використовуватися для створення дезінформації, маніпулятивного контенту і так далі. І найбільш популярна відповідь (46% респондентів), – «важко відповісти». А на другому місці за популярністю відповідь, мовляв, «ні, штучний інтелект не може використовуватися для створення дезінформації». І загалом цих два варіанти відповідей складають впевнену більшість. На третьому місці за популярністю відповідь про те, що штучний інтелект може впливати на створення дезінформації, але респондент не вміє це розрізняти. І лише 12%, сказали, що ШІ впливає на дезінформацію, але вони вміють і знають, як дати з цим собі раду», – розповідає Галина Петренко.

Галина Петренко звертає увагу і на те, що саме з початку повномасштабного вторгнення, що люди вважають новину достовірною, якщо вона розміщена в медіа, якому довіряють. Але зазначає, що питання довіри специфічне  корелює, але ніколи не дорівнює медіаспоживанню.

«Довіра завжди значно відстає від споживання, подекуди навіть в два рази. Є значні частини аудиторії, які продовжують споживати якесь медіа, не довіряючи йому. І це характерно взагалі для всіх типів медіа. Так от у 2022 році через війну прискорилися ті тренди, які були до війни, тобто скорочення споживання з телебачення і збільшення споживання соціальних мереж, і тоді довіра не рухалася синхронно зі споживанням. Тобто телебачення втрачало глядачів, але в тих глядачів, які залишалися з телебаченням, навпаки зростала дуже сильно довіра. А в соціальних мережах споживання сильно зростало, а довіра залишалася фактично на тому рівні, на якому була до цього стрибка. Тобто люди радше шукали якісь ще додаткові джерела інформації, але ставилися до них із підозрою. Зараз більш-менш ці тренди вирівнялися», – каже Галина Петренко.

Галина Петренко розповідає, що у респондентів, які підписані на телеграм-канали, запитували, чи знають вони авторів тих телеграм-каналів, на які вони підписані. І для 40% це навіть нецікаво – головне, цікавий контент. І це дуже показово.

«Проблема в маніпуляції в медіа актуальна для більш ніж половини української аудиторії. 15% вважають її неактуальною, 14% вперше чують, 5% не змогли з неї визначитися. 43% підозрюють маніпуляцію, коли в матеріалі висвітлено лише один бік події. Для 41% важливим маркером є неповна або неточна інформація. Також про ознаки маніпуляції свідчить відсутність посилань на джерело. І 19%, що дуже близько до 17%, які були в випадку з дезінформацією, визначають маніпуляцію теж інтуїтивно. Тут є одна така дуже цікава і тривожна думка. Якщо запитати, хто і для чого спотворює контент в медіа, то більшість вважає, що він спотворюється в інтересах або політиків, або бізнесових кіл. Але в 2023-му році, в порівнянні з 2022-гим, помітно зросла частка тих, хто вважає, що саме держава може бути зацікавлена у спотворенні інформації. Було 22% людей, які так вважали, стало – 32%. Можемо висунути гіпотезу, що, можливо, в людей не співпала картина, яку вони бачать в своєму житті, з тим, що вони бачать в тих медіа, які вони асоціюють, власне, з державою», – коментує результати дослідження Галина Петренко.

Про дослідження: «Індекс медіаграмотності українців» проводилося компанією New Image Marketing Group (польовий етап: 15.01.2024 — 29.01.2024). Мета дослідження — валідизувати концепцію індексу медіаграмотності та прорахувати його для різних категорій української аудиторії.

Методологія: кількісне дослідження; інтерв’ю обличчя-до-обличчя за допомогою планшета за стандартизованим опитувальником (CAPI).

Обсяг вибірки: 1200 респондентів.

Цільова аудиторія: доросле населення України (18+).

Тип вибірки: репрезентативна за віком, статтю, типорозміром населеного пункту та регіоном.

Дослідження не проводилось на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та в АР Крим.

Раніше повідомлялось про те, що згідно з дослідженням «Детектора медіа», кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни.

Читайте також: 

• Кількість українців з високим індексом медіаграмотності знизилася за другий рік війни, — дослідження «Детектора медіа»
• 60% аудиторії вітчизняних медіа не цікавлять астрологічні прогнози, — дослідження «Детектор медіа»
• Аудиторія телемарафону «Єдині новини» зменшилась у минулому році на 10%, — дослідження «Детектор медіа»