Галина Петренко презентувала результати дослідження “Індекс медіаграмотності”

Результати другого дослідження “Індекс медіаграмотності” директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко презентувала під час конференції National Media Talk 2022.

“Місяць тому я і мої колеги з україни виступали перед студентами в Оксфорді, розповідаючи, як працює медіасфера в час війни. І одна студентка запитала, чому в Україні під час війни не відключили інтернет. Мовляв, якщо росія займається дезінформаційними кампаніями в інтернеті (бо ми закрили телевізійний і радійний простір), то логічним наче виглядало би “вимкнути” середовище, через яке поширюється дезінформація. Тим більше, що режим воєнного стану дозволяє таке робити. Але українці знають, що це питання в Україні навіть не піднімалось, бо ми країна не про заборони. Ми показали, що навіть в момент великої небезпеки боремось за свободи, в тому числі за свободу медіа. Але, якщо в нас залишається відкритим доступ до інформації, то питання медіаграмотності українців стає дуже важливим”, – розпочала свій виступ з короткої історії Галина Петренко.

Галина Петренко нагадала, що це вже друге дослідження “Індексу медіаграмотності”. Вперше заміри провели на початку 2021 року, вдруге – на початку 2022. Однак, як показує дослідження, індекс медіаграмотності залишився відносно незмінним, зрісши лише на 4 % – з 51% до 55%. “Трактувати ці результати можна двояко, як у відомому прикладі зі склянкою – напівповною чи напівпорожньою. Тобто, з одного боку, понад половина населення є медіаграмотною, з іншого – ситуація проблемна, бо майже половина населення медійно неграмотна”, – каже Галина Петренко.. 

За словами директорки ГО, Індекс медіаграмотності складається з 42 показників, які обєднуються в 4 субіндекси: “Розуміння ролі медіа в суспільстві”, “Використання медіа”, “Цифрова компетентність”, “Чутливість до медіаконтенту”. 

“Ми спостерігаємо цікаві тенденції. Молодь в нас менш медіаграмотна, щоб розуміти, як працює медіа, аніж старші люди. Субіндекс “Використання медіа” – єдиний, який виріс порівняно з попереднім дослідженням. Цифрова компетентність найвища в молоді, а чутливість до спотвореного медійного контенту – найвища в мешканців південних регіонів, де, на жаль, тривають бойові дії. Медіаграмотність залежить від віку (чим молодші, тим вища), від доходу (чим вищий, тим вища), від типу населеного пункту (чим більший, тим вища) і від мови (найвищий рівень в тих, хто однаково використовує в спілкуванні українську та російську мови)”, – зазначила Галина Петренко.

Цікавими є результати оцінки власної медіаграмотності опитаними, які вкотре демонструють, що самооцінка є вищою, ніж об’єктивна оцінка. Люди кажуть, що вміють розрізняти маніпуляції і фейки, при цьому третина з них зазначає, що визначає це інтуїтивно, а ще 20% опитаних визначають маніпулятивність інформації залежно від того, наскільки це відповідає їхнім переконанням та знанням до цього. 

“Оцінити рівень медіаграмотності суспільства в цьому році буде нелегко, бо трансформується суспільство і трансформуються медіа. І особливо актуальним цього року буде допомогти з інформаційними потребами громадянам, які живуть на окупованих і нещодавно звільнених теориторіях. Бо медіа там працювати зараз важко, а ці люди дуже вразливі і потребують інформаційної підтримки. Критично важливо підвищувати саме їхній рівень медіаграмотності”, – підсумувала Галина Петренко.