Галина Петренко: “В Україні не розуміють, що саме з російського контенту небезпечне, бо у топ-10 на YouTube досі є російські серіали”
Більшість українців та українок відмовилися від російського контенту, але не від усього. Про це свідчить дослідження «Детектора медіа». Його результати директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко представила в ефірі “Громадського радіо”.
“Ми досліджували рівень медіаграмотності українців та українок, як рік повномасштабної війни на нього вплинув. Українці та українки кажуть, що відмовилися від російської музики, новин, розважального контенту. Однак не все так райдужно з розважальним контентом, тому що, як виявило дослідження, люди, мабуть, не до кінця розуміють, що саме з російського контенту несе загрозу, тому що у топ-10 на YouTube бачимо російські серіали. Ми розуміємо, що у Росії взагалі нема просто так створеного контенту, завжди є меседжі, які їй вигідно просувати: про «спільний культурний код», прихована пропаганда, «звитяга російських правоохоронних органів», – каже Галина Петренко.
Директорка “Детектора медіа” зауважує, що щодо новин, інформаційного контенту, музики, є тенденція, що українці та українки відмовилися від російського і дуже сильно зріс запит на програми про українську історію, культуру.
Чому так і як зарадити?
Галина Петренко каже: “У 22-му році Україна майже припинила знімати художній контент зі зрозумілих причин. Йдеться про серіали. Тому є нестача пропозиції. Є ще питання звички. Упродовж минулого року російськомовні українці та українки почали активно говорити українською мовою, в тому числі у побуті. Але це досить складно, і от в моменти, коли вони приходять додому і хочуть розслабитися, можуть для того, щоб якось відпочити, вмикати щось знайоме, у тому числі російською мовою зі знайомих акаунтів. А далі вже рекомендаційні алгоритми YouTube роблять свою справу”.
Експертка зауважує, що на заміну цьому усьому можна запропонувати не тільки проукраїнський контент, створений українцями та українками, але й контент про Україну, просто не російський, а створений кінематографістами або документалістами з інших країн світу.
“Без створення альтернативної пропозиції ми загинемо”, – додає вона.
