Галина Петренко: “Внесення Ахметова до списку олігархів може ускладнити йому ведення бізнесу на Заході”
Директорка ГО “Детектор медіа” Галина Петренко поспілкувалась в ефірі білоруського каналу Белсат про ситуацію з медіа в Україні та про заяву Рината Ахметова щодо виходу з медіабізнесу.
*розмова велась російською та білоруською мовами, однак для зручності ми подаємо текст українською
Це величезний медіахолдинг з великою кількістю співробітників. Невже він просто припинить свою роботу?
Я також не дуже вірю в те, що Ринат Ахметов просто припинить роботу свого медіахолдингу, особливо з огляду на те, як гучно він веде комунікаційну кампанію відмови від свого медіахолдингу і як голосно артикулює обурення від закону про олігархів. Може, він просто намагається вплинути, щоб цей закон відмінили або не застосовували до нього. Там працює 4 тисячі чоловік, але досі люди не знають, що з ними буде. Спочатку ці медіа планували генерувати контент, який робили в “Єдиному марафоні”, до кінця, а тепер вже мова про місяць-два. Тому, може, варто зачекати і в нас буде інша ситуація, ніж просто закриття великого медіахолдингу.
Наприклад, зміна керівництва?
Ні, але, може, він просто доб’ється того, що його не включать в цей реєстр олігархів.
А хто може зайняти слот “Україна24”, якщо цей канал припинить участь у веденні єдиного марафону?
Спершу кандидатури не було. Напівжартома скажу, що є канали Порошенка, які раніше хотіли в марафон, то можна проявити солідарність і запропонувати цей слот їм.
Ви кажете, що олігархи роблять різні дії, аби не потрапити в цей реєстр олігархів. Чому це справді їх налякало і кого?
От Ахметова налякало, тому що внесення його до цього переліку може ускладнити йому ведення бізнесу на Заході. Крім того, його бізнес постраждав від війни. Його заводи постраждали. І йому важливо мати гарний імідж в очах кредиторів в Європі. Порошенко мовчить, мабуть, тому що безальтернативно потрапляє в цей реєстр, бо в очах влади він великий противник.
Чи відчувається контроль над медіа в час воєнного стану і чи стає він воєнною цензурою?
Закон про воєнний стан дозволяє дуже багато, але в Україні це пішло все по м’якому сценарію. Мабуть, це своєрідна характеристика нашого суспільства, яке би не дало впровадити невиправдано жорсткий сценарій. Цензури нема. Є вплив держави на телеканали, бо їх зобов’язали виробляти і транслювати єдиний марафон. Там, звісно, держава каже і які теми піднімати, і яких спікерів запрошувати-не запрошувати. Але не регулюються інтернет-медіа, і в радіо держава не втручається. Однак в новому законі “Про медіа” інтернет-ЗМІ можуть отримати статус медіа і тоді всі обмеження воєнного часу держава поширить і на онлайн. Поки тривають дискусії довкола закону. Змоги для адвокації в громадянського суспільства зараз не дуже багато, але вірю, що переможе консенсус.