ГО «Детектор медіа» презентувала результати дослідження «Як змінились уподобання та інтереси українців до ЗМІ»

29 вересня Галина Петренко, директорка громадської організації «Детектор медіа», та Петро Бурковський, експерт фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва», презентували результати соціологічного дослідження змін у споживанні інформації населенням України після виборів 2019 року та під час пандемії коронавірусу та карантину.

 Галина Петренко та Петро Бурковський

ГО «Детектор медіа» щороку з допомогою соціологів досліджує тенденції в медіаспоживанні, медіаграмотності та впливі російської пропаганди на українців. Попереднє дослідження на замовлення «Детектора медіа» проводив у лютому 2019 року Київський міжнародний інститут соціології. Цього року опитування проводив у серпні 2020 року фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова. Аналітики мали змогу порівняти дані обох опитувань і виявити певні закономірності або зміни тенденцій.

Галина Петренко та Петро Бурковський

Серед основних результатів дослідження:

• Центральні українські телеканали залишаються основним джерелом інформації українців, але соцмережі нарощують популярність: їхня частка зросла з 24% до 44%.
• Зросла популярність інформаційних телеканалів і довіра до них українців – у тому числі й до каналів Віктора Медведчука.
• Виборці «Слуги народу» найбільше довіряють «1+1», ОПЗЖ – «112 Україна», «Європейської солідарності» – Прямому каналу.
• Facebook – найпопулярніша соцмережа українців, за нею йдуть Instagram і Telegram. Користувачі Telegram – молоді люди з великих міст.
• У виборі різних джерел інформації українці керуються допитливістю, прагненням розважитися та відпочити. Політичні токшоу цікавлять лише п’яту частину респондентів.
• Виборці «Слуги народу» більше за інших дивляться гумористичні шоу, ОПЗЖ – серіали, ОПЗЖ, «Європейської солідарності» та «Батьківщини» – політичні токшоу.
• Українці обирають ЗМІ з огляду на цікавість контенту, зручність і зрозумілість подання інформації, швидку реакцію ЗМІ на події, нейтральність і незаангажованість.
• Від медіа люди очікують викриття корупції, висвітлення позитивних змін у державі, аналізу та пояснення економічної ситуації в країні, висвітлення реформ.
• Більшості українців байдуже, хто володіє ЗМІ.
• Для більшості українців важливо, щоб медіа не просували ворожнечу чи антидемократичні погляди, але також щоб не підтримували ЛГБТ і легалізацію легких наркотиків і проституції.
• Більшість українців переважно з недовірою ставляться до повідомлень у ЗМІ та соцмережах. Але чверть опитаних не знає, що робити із сумнівною інформацією.
• Українці вважають, що боротьба з фейками – це справа держави і власників соцмереж.
• Більше українців почали визнавати російську агресію. 60% українців вважають, що війну на Донбасі почала Росія (у 2019 році таких було 48,5%). 61% називають конфлікт на Донбасі російською агресією. 54% оцінюють події на Майдані як Революцію Гідності.
• З тезою про «зовнішнє управління» Україною з боку Міжнародного валютного фонду згодні більше українців, ніж із корисністю такої співпраці.
• Зросла частка громадян, які схвалюють політику обмеження російського культурного впливу, а число противників такої заборони зменшилося.

Галина Петренко, директорка ГО “Детектор медіа”

Галина Петренко пояснює зростання визначеності в питанні російської агресії з медійними зусиллями нової влади в досягненні миру, які не увінчуються практичними успіхами, що спонукає громадян переосмислити роль Росії. «У мене є гіпотеза, що медійно підкріплені зусилля команди президента Зеленського, яка постійно комунікувала, що хоче щось зсунути в питанні миру, але воно ніяк не зсувається – можливо, саме це вплинуло на сприйняття українцями, що саме Росія не хоче поступок і що це саме вона почала війну», – припустила експертка.

Петро Бурковський, експерт фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва»

Петро Бурковський вважає, що свій внесок у сприйняття українцями російської агресії зробили і влада, й опозиція та лідери громадської думки, які критикують владу. Також він звернув увагу на соціально-демографічні особливості респондентів: «Молодші люди менш схильні довіряти російській пропаганді. Тому що вони бачили Майдан своїми очима, бачили реальність війни, і дедалі більше таких людей потрапляють у вибірку. Люди старшого покоління, які вірять у Радянський Союз, у стосунки з Росією, відходять. Але зростає кількість громадян критично мислячих, які сприймають факти такими, які вони є».

Аналітик «Демократичних ініціатив» нагадав, що на ставлення українців до геополітичних питань впливає також економічне становище: «Якщо буде вихід з кризи і життя буде поступово налагоджуватися, тоді люди будуть вірити запропонованим рецептам боротьби з кризою. Якщо криза поглиблюватиметься, то зростатиме частка невизначених людей і зростатиме поле для маніпуляцій і пропаганди».

Повні результати дослідження читайте тут.

Дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор Медіа» Фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2022 респондентів віком від 18 років методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Фото: Руслан Новосьол