ГО «Детектор медіа» провела тренінг з новинної грамотності для вчителів (ФОТО)

20.03.2018 ГО «Детектор медіа» Новини

Учасників навчали, як виявляти маніпуляції та порушення стандартів інформаційної журналістики.

Тренінг відбувся 15-16 березня у Києві, у ньому взяли участь 25 вчителів із 22 різних міст та сіл України. Захід організувала ГО «Детектор медіа» за підтримки Internews-Network.

У перший день тренінгу обговорювались загальні принципи медіаграмотності та новинної грамотності, підходи до аналізу медіамеседжів, а також специфіка виробництва новин і критерії якісних новин. Учасникам на прикладах розповідали про те, яким чином медіавласники можуть впливати на новини.

У другий день тренінгу вчителі аналізували різні медіатексти (новини з онлайн-видань, телесюжети, фотографії), визначаючи, наскільки вони є якісними – з огляду на дотримання стандарту балансу, достовірності, відокремлення фактів від коментарів, а також вчились виявляти оціночну лексику і мову ворожнечі.

Основою для тренінгу стали матеріали із онлайн-курсу ГО «Детектор медіа». Тренінг проводили Діана Дуцик та Марина Дорош.

«Сьогодні багато вчителів в Україні вже впроваджують медіаграмотність у тій чи іншій формі або планують це робити у майбутньому. Новинна грамотність – це важлива складова медіаграмотності, адже новини ЗМІ часто впливають на те, які рішення ми приймаємо у житті. Громадська організація “Детектор медіа” вже багато років аналізує дотримання стандартів в новинах, а у нашому онлайн-курсі ця тема викладена в популярному стилі, тож ми вирішили організувати такий тренінг, аби надати вчителям знання та інструменти, як критично підходити до сприйняття новин. Ми сподіваємось, що ці навички та окремі типи завдань вони зможуть використати для інтеграції новинної грамотності в предмети», – зазначала Марина Дорош, редакторка сайту MediaSapiens.

Марина Дорош, редакторка сайту MediaSapiens

«Школа виховує майбутніх громадян нашої країни, які згодом мають голосувати на виборах та брати участь у суспільному житті. Інформація, яку вони отримують з різних медіаканалів, дуже впливає на такі рішення та соціальну поведінку. Відтак вміння фільтрувати отриману інформацію, критично її аналізувати, розрізняти фейки та маніпуляції – дуже важливе, можна навіть сказати, що життєво необхідне в сучасному суспільстві. Хочеться сподіватися, що курс “Новинна грамотність” буде допоміжним інструментом у цьому процесі і для вчителів, і для учнів старших класів», – сказала Діана Дуцик, редакторка та співаавторка курсу «Новинна грамотність», викладачка Могилянської школи журналістики.

Діана Дуцик, медіаекспертка, викладачка Могилянської школи журналістики

Олександра Гриньків, Тетяна Іріоглу, Людмила Зюман

«Раніше ми говорили про виховання в учнях високої правової культури, а зараз в умовах гібридної війни медіаграмотність й саме новинна грамотність повинна бути присутньою в освітньому просторі, – вважає Тетяна Іріоглу, вчителька історії з м. Запоріжжя. – У нас у школі немає окремого курсу з медіаграмотності. Але я буду переконувати керівництво, що він потрібен, бо це дуже важливо. Діти повинні отримати ці знання, щоб не стати об’єктами маніпуляцій й стати відповідальними й небайдужими громадянами. Я викладачка історії і на своїх уроках застосовую елементи новинної грамотності, щоб діти орієнтувались у сучасній геополітичній ситуації, в історичному просторі й бачили підтексти, які є в медіа».

Наталія Лобанова

«Я викладаю українську мову та літературу. Інформація знаходиться в один клік, і її дуже важливо вміти фільтрувати, бо маніпуляцій багато й вони дуже майстерні, – каже Наталія Лобанова з Києва. – Часом вони можуть викликати конфлікти в суспільстві та навіть насильство. На уроках української літератури теж активно застосовую, бо зараз з’являються все нові провокативні факти з життя класиків – Тараса Шевченка, Лесі України, Івана Франка, й можна дослідити, наскільки вони правдиві».

«Я медіаосвітою цікавлюся досить давно, наша школа бере участь в всеукраїнському експерименті. Викладаю історію, й цей предмет якнайкраще підходить для навчання медіаграмотності, – сказала Наталія Понежа з міста Першотравневськ. – Я багато працюю з обкладинками журналів, карикатурами, плакатами. Їх можна показувати, розглядаючи практично всі історичні періоди: пропаганда почалася ж ще в античні часи. З історії України будь-яке питання, яке не візьмеш, зводиться до подій сьогоднішнього дня й ще більше простору для медіаосвіти. Я маю профільний клас, де в мене є час для цього. Працюючи з ними третій рік, я бачу результат від введення елементів медіаосвіти: діти вже не сприймають інформацію зі ЗМІ на віру. Вони розуміють, що ними маніпулюють. Раніше вони не дивилися новини, а тепер намагаються бути в курсі. Ухвалили закон про освіту й ми його обговорюємо, коли в Польщі прийняли закон, що стосується Степана Бандери, питали мої думки. Я намагаюся свою думку першою не говорити, бо учні десь залежні від неї.