Команда аналітиків «Детектора медіа» сформувала список із понад 300 телеграм-каналів, які транслюють проросійську риторику

Аналітики «Детектора медіа» провели дослідження, в рамках якого за спеціальною методологію і за допомогою машинних технологій, проаналізували контент 700 телеграм-каналів в українському сегменті соцмережі і склали перелік із 310 проросійських та окупаційних телеграм-каналів, риторика яких збігається із меседжами й наративами, що транслює російська пропаганда.

За даними опитування Internews, 60% респондентів віддають перевагу телеграму як джерелу новин. За даними компанії Telemetrio, яка надає аналітику про телеграм-канали, на українську аудиторію орієнтовані майже 6 тисяч каналів. Інша компанія, яка працює в цій же ніші, — TGStat, підрахувала, що на українську аудиторію націлені 51 тисяча каналів у телеграмі. Згідно з рейтингами цих компаній, кількість читачів сотні найбільших каналів в українському сегменті телеграма на сьогодні коливається від 2,7 мільйона читачів до 200 тисяч. Всі ці дані ілюструють, популярність телеграма в Україні як джерела новин, яке після повномасштабного російського вторгнення стало головним джерелом інформації для більшості українців.  Однак небажання засновників телеграма реагувати на дезінформацію, яка поширюється у месенджері, який вони створили, призвело до того, що туди мігрували проросійські та російські пропагандисти, чию свободу поширювати неправдиву інформацію обмежили адміністрації Twitter, Facebook чи YouTube.

Як розповідають анадітики «Детектора медіа», для дослідження проросійських телеграм-каналів враховували канали, геолокацією яких є Україна. Для дослідження окупаційних каналів враховувались також канали, геолокацією яких визначено Росію, однак їхня авдиторія — тимчасово окуповані українські території. Також аналізувалась мережа окупаційних телеграм-каналів, у назві яких зазначено українські міста, що не були під окупацією.

За допомогою елементів штучного інтелекту дослідники й дослідниці встановили окремі мережі між проросійськими та окупаційними телеграм-каналами. Серед наративів та меседжів російської пропаганди, які поширюють досліджувані канали, зокрема такі:

• Україна — маріонетка в руках союзників;
• Україна програє економічно і військово у прямому конфлікті з Росією;
• українці радо зустрічають російську армію;
• владу в Україні захопили нацисти і корупціонери;
• сусідні країни невдовзі загарбають західні області України;
• злочини росіян у Бучі (та інших раніше окупованих населених пунктах) — постановка;
• Україна застосовує зброю проти цивільних росіян на прикордонних російських територіях;
• українці крадуть і продають на чорному ринку зброю, яку дає Захід.

Результати досліджень показують, що російська пропаганда є динамічною й добре пристосовується до нових умов. Зокрема, намагається використовувати сучасні  цифрові інструменти масової комунікації собі на користь. Дослідження також демонструє, що агітпроп орієнтується на масовість, таргетує емоції, зароджує сумніви, просуває спрощену картину світу тощо. Саме це і робить російську пропаганду небезпечною. Разом із тим, стандартний набір методів, тактик та ключових тем дає змогу ідентифікувати дезінформаційні впливи та протидіяти їм.

«Список проросійських та окупаційних телеграм-каналів, виокремлений під час дослідження, допоможе користувачам перевірити свої джерела інформації та відмовитись від ненадійних. Однак цей перелік не є вичерпним, — розповідає аналітикиня «Детектора медіа» Ірина Рябоштан. — Подібні канали та групи пропагандисти можуть створювати постійно. Проте виробляти ексклюзивний контент для кожного телеграм-каналу складно. Саме тому адміністратори мереж телеграм-каналів і вдаються до тактики репостів і взаємного цитування. Також вони використовують доволі сталий “глосарій” для опису російсько-української війни (яку не називають саме війною), української влади та внутрішніх політичних процесів, подібний набір тем і підходів до їхнього висвітлення. Тож до аналізу джерел інформації варто підходити комплексно: орієнтуватися не лише на загальний перелік проросійських телеграм-каналів чи груп, але й на самі підходи роботи російських пропагандистів у соцмережах».

Повне дослідження «Детектора медіа» шукайте за посиланням.