Комітет свободи слова засудив спосіб висвітлення каналом СТБ соціальної проблематики

Відповідне рішення члени комітету ухвалили на засіданні 9 грудня, розглянувши звернення громадської організації «Телекритика» щодо порушення телеканалом СТБ стандартів журналістської етики і законодавства у випуску програми «Один за всіх» від 30 серпня та відсутності належної реакції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Член комітету Юрій Павленко запропонував разом зі своєю колегою Ольгою Черваковою, громадською організацією «Телекритика» та Громадською радою при комітеті розробити рекомендації для медіа, як висвітлювати питання, пов’язані з дітьми, як не перейти межу.

Юрій Павленко (праворуч)

Заступник голови Комітету Олександр Опанасенко запропонував колегам звернутися до уповноваженого з прав дитини: «Коли я це в інтернеті побачив, то я відразу написав звернення до СТБ. Мені було цікаво, чи це насправді сталося, чи це була постановка. Потім я був на засіданні Нацради, де представники СТБ підтвердили, що вони почали адвокатський супровід цієї кримінальної справи і захищають інтереси дітей. Але в будь-якому випадку я не буду говорити про моральність, бо вважаю, що ми маємо звернутися до МВС, нехай скажуть чи є склад злочину, або до омбудсмена по захисту дітей».

З його пропозицією не погодився Юрій Павленко, який у минулому був уповноваженим Президента України з прав дитини. Він нагадав, що його наступник Микола Кулеба взяв участь у програмі «Один за всіх» і ніяк не перешкоджав тому, що відбувалося в студії.

«Той, хто мав це негайно припинити, продовжив допит і довів це до жахливої ситуації, – обурився пан Павленко. – В ефірі фактично відбувався допит, який здійснював ведучий і, на жаль, мій наступник – уповноважений президента України з прав дитини. І на жаль, вони порушили крім усіх журналістських стандартів, ще й КПК, а саме права дитини. Більше того, сьогодні я спеціально вивчав, що з цими дітьми, то вони не ходять в школу, замкнулися, тому що найгірше, що відбулося, – це оприлюднили їхні обличчя, прізвища, імена, місце проживання. Тобто по відношенню до дітей порушили все, що можна було порушити. У моїй практиці були подібні випадки, якщо хто пам’ятає випадок в «Артеку», то я оббігав всі великі ЗМІ і попросив, щоб у жодному разі не показали ні обличчя, ні вказали на місце проживання».

Голова комітету Вікторія Сюмар сказала, що причина відсутності належної реакції Нацради на порушення в ефірі СТБ полягає в механізмі формування цього органу, куди потрапляють переважно представники великих медіагруп, які лобіюють інтереси галузі, а не суспільства. Вона запропонувала внести зміни до законодавства щодо порядку формування складу Нацради та критеріїв відбору членів Нацради.

«Ключова і базова проблема полягає, що в Нацраду надсилають своїх представників великі медіагрупи, і тоді ці члени не виносять рішення в інтересах суспільства. І, на жаль, це проблема парламенту, бо за половину складу Нацраду голосуємо ми. Проблема коренева, – зауважила пані Сюмар. – Нам треба міняти принципи призначення членів Нацради і посилювати її роботу, щоб вона була орієнтована на суспільство. Те, що призначають членів без критеріїв, то це взагалі неподобство. Тому що в нормальних європейських країнах член Нацради – це людина, для якої ключове слово авторитет і імідж. Тільки це є гарантією того, що член Нацради буде працювати в інтересах суспільства більше, ніж тих, хто його поставив. Там – це відомі авторитетні журналісти, які не хочуть втрачати репутацію. Ми б як Комітет, по-перше, повинні засудити таку історію. Ми повинні рекомендувати Нацраді активніше моніторити ефір і розглядати такі питання. І нам треба щось робити із законом про Нацраду в контексті призначення її членів».

«Комітет має контролюючі функції, і ми можемо заслухати Нацраду з цього питання і почути їхню позицію. Бо Нацрада точно мала б тут вбачати порушення цілої низки норм», – додала пані Сюмар.

Перший заступник голови Комітету Ольга Червакова зауважила, що Нацрада вбачала порушення телеканалом СТБ низки норм закону про телебачення і радіомовлення, але не винесла каналу жодних санкцій. «А це вже рецидив. СТБ нещодавно показував програму “Я соромлюсь свого тіла”, в якій на весь екран були статеві органи, при чому в час, коли це могли бачити діти», – додала вона.

Член комітету Богдан Онуфрик запропонував звернутися до Комісії з журналістської етики: «Там (на СТБ. – ред.) працюють якісь збоченці. Я пропоную ще звернутися до Комісії з журналістської етики і попросити, щоб вони провели роботу з Бородянським». Представник ГО «Телекритика» Світлана Остапа повідомила, що ГО «Телекритика» вже подала скаргу до Комісії з журналістської етики та очікує на її розгляд.

Присутній на засіданні комітету член Нацради Олег Черниш повідомив, що Нацрада прийняла рішення про посилений моніторинг низки програм телеканалу СТБ. Водночас він уточнив, що сам голосував за оголошення телеканалу СТБ попередження, але це рішення не набрало достатньої кількості голосів членів регуляторного органу. «Сам був шокований, і знаю, що таке показувати не можна. Те, що таке соціально важливі теми виносяться – це добре, але не можна це робити такими засобами. І в нас не знайшлося п’ять голосів, щоб винести попередження. Але ми поставили кілька програм СТБ, і цю в тому числі, на моніторинг», – сказав пан Черниш.

Народний депутат, колишній член Нацради Владислав Севрюков запропонував Національній раді підписати з мовниками саморегуляційний Кодекс мовлення. Нагадаємо, що Нацрада ще 17 листопада оприлюднила на своєму сайті проект Кодексу мовлення та запропонувала мовникам його підписати. Наразі публічну підтримку Кодексу мовлення висловив тільки провайдер програмної послуги «Воля».