Краще втратити трафік, але не зашкодити Україні – Отар Довженко
Про відповідальність за поширення в медіа інформації з місць влучання російських ракет і дронів говорив голова Незалежної медійної ради, медіаексперт Отар Довженко під час онлайн-дискусії «“Прильоти” в прямому етері: коли журналістика завдає шкоди Україні», організованої Незалежною медійною радою і Центром демократії та верховенства права.
«Від початку повномасштабної війни військове керівництво формулювало рекомендації, які згодом стали вимогами: не показувати в медіа, а надто у прямому ефірі, місця влучання ракет чи артилерійських снарядів, — каже голова Незалежної медійної ради Отар Довженко. — У просторіччі це називали коригуванням вогню. Але проблема не лише в тому, що ворог може влучити в те саме місце ще раз. Такі фото чи відео можуть дати росіянам інформацію, яка потрібна їм для планування подальших дій». Внаслідок дискусій між журналістами, органами державної влади та силами оборони 27 квітня з’явилася спільна заява Міністерства культури й інформаційної політики, Міноборони та медійників, яких представляв Медіарух. Сторони домовилися, що медіа дотримуються ембарго: для влучання у військові об’єкти — дванадцять годин, у цивільні — три.
Ця домовленість, за словами голови НМР, провідного експерта ГО «Детектор медіа» Отара Довженка, зняла частину проблем, однак її дія під питанням. По-перше, росіяни почали масово обстрілювати цивільну інфраструктуру. Про ці пошкодження росіянам бажано не знати взагалі, адже вже не раз вони заявляли, що битимуть по раніше зруйнованих електростанціях, аби вбити ремонтників. По-друге, домовленість не підтримали іноземні журналісти, які часто буквально в прямому ефірі транслюють обстріли українських міст. Такі випадки були й у жовтні під час ударів по Києву.
Щодо іноземних журналістів, то вони працюють за власними редакційними стандартами, й можливості впливу на них досить обмежені; до того ж, як нагадали учасники дискусії, Україні важливо, аби іноземні медіа говорили про події тут якомога більше. Іноземного журналіста, який порушує правила, можуть позбавити акредитації, однак це не рівноцінно забороні на роботу — ця людина просто не матиме доступу в зону бойових дій, однак зможе, наприклад, записувати сюжети на вулицях Києва. Відомі випадки, коли іноземного журналіста за неодноразові порушення заборон, встановлених українським військовим керівництвом, депортували з України, однак це — точно не універсальний вихід. Отар Довженко запропонував розпочати дискусію на рівні міжнародних асоціацій і галузевих медіа про те, що дії іноземних журналістів можуть потягнути за собою небезпечні наслідки, і їм варто, працюючи в Україні, триматись у певних рамках.
«Це домашнє завдання для нас — звернутися або у вигляді заяви, або колонки до колег із необразливим закликом стримуватися в деяких випадках. Тому що жорстка сила — депортації, штрафи, позбавлення акредитації — для нас небажана. Нам не треба, щоб про нас писали погано там, де про нас можуть писати адекватно», — резюмував Отар Довженко. За підсумками дискусії Незалежна медійна рада готуватиме рекомендації для влади, військових та медійників.
