«Кремлівська гідра»: 300 телеграм-каналів, які отруюють український інфопростір – дослідження ДМ

Досліджуючи російську дезінформацію в українських соцмережах, «Детектор медіа» під час великої війни зафіксував зростання кількості телеграм-каналів, які поширюють російську пропаганду і загалом просувають кремлівський порядок денний на українську авдиторію. «Детектор медіа» вже писав, що мережа проросійських телеграм-каналів в українському сегменті соцмережі набагато більша за мережу каналів російської розвідки, яку викрила СБУ. Окрім власне проросійських, які мімікрують під українські телеграм-канали, в Україні також діє низка мереж окупаційних каналів, які націлені на авдиторію з окупованих територій. «Детектор медіа» проаналізував український сегмент телеграма, щоб розширити перелік проросійських та окупаційних телеграм-каналів, які поширюють кремлівську дезінформацію та маніпуляції серед українців. 

Над дослідженням працювали: Іра Рябоштан, Олексій Півторак, Вікторія Наместнік, Ольга Білоусенко.

За даними опитування Internews, 60% респондентів віддають перевагу телеграму як джерелу новин. За даними компанії Telemetrio, яка надає аналітику про телеграм-канали, на українську аудиторію орієнтовані майже 6 тисяч каналів. Інша компанія, яка працює в цій же ніші, — TGStat, підрахувала, що на українську аудиторію націлені 51 тисяча каналів у телеграмі. Згідно з рейтингами цих компаній, кількість читачів сотні найбільших каналів в українському сегменті телеграма на сьогодні коливається від 2,7 мільйона читачів до 200 тисяч.

«Детектор медіа» уже писав, що Telemetrio і особливо TGStat не публікують методологію, як відносять телеграм-канали до різних сегментів. Попри це, навіть ці дані ілюструють популярність телеграма в Україні як джерела новин, яке після повномасштабного російського вторгнення стало головним джерелом інформації для більшості українців.

Небажання засновників телеграма реагувати на дезінформацію, яка поширюється у месенджері, який вони створили, призвело до того, що туди мігрували проросійські та російські пропагандисти, чию свободу поширювати неправдиву інформацію обмежили адміністрації Twitter, Facebook чи YouTube.

Державні та недержавні, українські і закордонні ініціативи неодноразово звертали увагу на телеграм-канали, які поширюють російську пропаганду. Наприклад, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики оприлюднив перелік зі 100 каналів, які мімікрують під українські. Нерідко такі телеграм-канали називають частиною російської мережі дезінформації.

У цьому дослідженні «Детектор медіа», спираючись на вже відомі дані про проросійські телеграм-канали, дослідив і розширив перелік проросійських і окупаційних телеграм-каналів. Цей і схожий списки дозволять із часом відслідкувати створення нових телеграм-каналів із проросійським контентом та протидіяти їхньому негативному впливу на український інформаційний простір.

Методологія дослідження  стисло

Об’єкт дослідження — український сегмент телеграма.

Під українським сегментом телеграма ми розуміємо телеграм-канали, які поширюють контент, орієнтований на українську авдиторію, у тому числі контент для тимчасово окупованих Росією територій України. Контент цих каналів здебільшого російськомовний.

Предмет дослідження — проросійські та окупаційні телеграм-канали.

Під проросійськими телеграм-каналами ми маємо на увазі ті, що орієнтовані на українську авдиторію, однак у своєму контенті поширюють дезінформаційні меседжі та наративи, співзвучні з російською пропагандою.

Під окупаційними телеграм-каналами ми маємо на увазі ті, що орієнтовані на тимчасово окуповані території України, зокрема, в назві чи описі яких є згадка конкретного міста або регіону України, які перебували чи досі перебувають під окупацією з 2014 року; а також населених пунктів, які Росія планує/планувала захопити.

Для дослідження проросійських телеграм-каналів враховували канали, геолокацією яких є Україна. Для дослідження окупаційних каналів враховувались також канали, геолокацією яких визначено Росію, однак їхня авдиторія — тимчасово окуповані українські території. Також аналізувалась мережа окупаційних телеграм-каналів, у назві яких зазначено українські міста, що не були під окупацією.

Детальніше про методологію дослідження читайте тут.

Як ми збирали й опрацьовували дані?

«Детектор медіа» аналізує текстові й кількісні дані за допомогою бібліотек для статистичного аналізу, обробки природної мови й машинного навчання на основі мови програмування Python.

На початковому етапі аналітики й аналітикині «Детектора медіа» використали результати попередніх досліджень українського сегмента телеграм-каналів, із якими можна ознайомитись тут, тут і тут, також список телеграм-каналів, які курує російська розвідка. На основі цих даних сформували список уже відомих телеграм-каналів, які поширюють дезінформаційні наративи російської пропаганди. Далі за допомогою сервісу TGStat перевірили цитування і згадки контенту цих телеграм-каналів. У такий спосіб отримали розширений перелік із майже 1700 каналів для подальшого аналізу. На першому етапі канали відфільтрували за геолокацією, відсіяли канали російського сегмента телеграма. В кілька етапів проводили контент-аналіз цих каналів, щоби перевірити їхню проросійськість.

Для формування списку окупаційних каналів також використали дані попереднього дослідження «Детектора медіа». До цього списку увійшли телеграм-канали, геолокацією яких визначені як Україна, так і Росія. За контентом вони орієнтовані на окуповані території України.

З використанням інструментів природної обробки мови (NLP) контент телеграм-каналів перевірили на наявність маркерної лексики. Під маркерною лексикою маємо на увазі слова та фрази, які використовує російська пропаганда, на кшталт «київський режим», «бандерівці», «хунта», «українські нацисти». За дописами, що містили типову для проросійської пропаганди риторику, сформували базу для подальшої перевірки. Основою для перевірки був контент, який телеграм-канали поширювали протягом осені 2022 року. За необхідності ситуативно аналітики й аналітикині охоплювали ширший період для перевірки контенту конкретного каналу.

A Flourish data visualization

Проросійські та окупаційні телеграм-канали часто використовують у своїх дописах токсичні слова, спрямовані на приниження України, звинувачення української влади в злочинних діях, а також на легітимізацію дій Росії та окупаційних адміністрацій. Наприклад, низка телеграм-каналів майже не вживає слово «влада» щодо українських політиків та чиновників, натомість використовують слово «режим» — «київський режим», «український режим», «режим Зеленського» тощо. Схожа історія зі словом «війна», замість якого найчастіше вживають російський термін «спецоперація»; також проросійські телеграм-канали послуговуються словами «українська криза» чи «український конфлікт».

Під час перевірки контенту аналітики й аналітикині також фіксували фейки (про раніше спростовані можна дізнатись тут) та меседжі російської пропаганди, які поширювали телеграм-канали. Ознайомлення із порядком денним, який просувають телеграм-канали, є одним із головних критеріїв для того, щоб віднести будь-яке медіа і канал у телеграмі до проросійських.

За допомогою машинного навчання, з контенту телеграм-каналів ми сформували масив дописів, які містили посилання на російські чи проросійські ресурси, й перевірили їх на наявність російських пропагандистських і дезінформаційних меседжів.

Перевірка каналів на взаємне цитування й подальший контент-аналіз відбувалася у кілька підходів, щоб виявити максимальну кількість проросійських каналів, навіть із мінімальною кількістю підписників. Загалом «Детектор медіа» проаналізував контент майже 700 телеграм-каналів.

За допомогою елементів штучного інтелекту дослідники й дослідниці встановили окремі мережі між проросійськими та окупаційними телеграм-каналами. Про російську картину світу «Детектор медіа» уже розповідав. Серед наративів та меседжів російської пропаганди, які поширюють досліджувані канали, зокрема такі:

• Україна — маріонетка в руках союзників;
• Україна програє економічно і військово у прямому конфлікті з Росією;
• українці радо зустрічають російську армію;
• владу в Україні захопили нацисти і корупціонери;
• сусідні країни невдовзі загарбають західні області України;
• злочини росіян у Бучі (та інших раніше окупованих населених пунктах) — постановка;
• Україна застосовує зброю проти цивільних росіян на прикордонних російських територіях;
• українці крадуть і продають на чорному ринку зброю, яку дає Захід.

A Flourish hierarchy chart

Ці пропагандистські меседжі в різних варіаціях постійно повторюються. Якщо вони  трапляються в телеграм-каналі, на який ви щойно підписалися, — вас затягують у російський порядок денний.

Більше цікавлять росіян, ніж українців: Проросійські телеграм-канали серед топсотні українського сегменту

На початку вересня «Детектор медіа» повідомляв, що серед топсотні найпопулярніших в Україні телеграм-каналів є 11 відверто проросійських, які поширювали чи запускали вигідні окупантам маніпуляції або ж відкрито підтримували Росію. Попри регулярні повідомлення про проросійськість цих блогерів, вони не втрачають популярності. Наприклад, від кінця літа телеграм-канали «Анатолий Шарий» (948 тисяч підписників), «Легитимный» (864 тисяч підписників), «Резидент» (754 тисяч підписників), «Дмитрий Василец» (481 тисяч підписників) набрали сто і більше тисяч читачів. «Шейх Тамир» (389 тисяч підписників) і «ЗеРада» (323 тисяч підписників) приростили близько 40 тисяч аудиторії кожен. А «#МОНТЯН!» (518 тисяч підписників) і «First Новости Войны» (635 тисяч підписників) — на близько 10 тисяч. Хоча є три з одинадцяти телеграм-каналів, які втратили від десяти до сотні тисяч читачів: «Новое издание» (362 тисячі підписників), «Политика Украины» (285 тисяч підписників) і «Политика Страны» (263 тисяч підписників).

Приріст авдиторії проросійських телеграм-блогерів можна пояснити тим, що їх читає все більше росіян. Хоча збільшення підписників не завжди свідчить про збільшення цікавості авдиторії до каналу. Іноді власники телеграм-каналів вдаються до використання мережі ботів, хоча це суперечить правилам телеграма. Загалом проросійські блогери підтверджують своїм «фоловерам» картину світу, сформовану російською державною пропагандою. Про це свідчать статистичні дані щодо цитування цих каналів. Для прикладу: половину посилань на канал Анатолія Шарія зробили росіяни. Тоді як частка українців склала 41%. Те саме з каналом «Легитимный» й іншими згаданими каналами. Телеграм-канал «#МОНТЯН!» цитують росіяни у 82% випадків, тоді як українці у 9%.

Окупаційні телеграм-канали варяться у власному соку

До проросійських телеграм-каналів «Детектор медіа» відносить велику групу окупаційних каналів, робота яких націлена на окуповані території України. Звісно, не завжди. Навесні «Детектор медіа» розповідав про мережу окупаційних телеграм-каналів, серед них були й ті, які орієнтувалися на громади, які не перебували під окупацією (наприклад, Васильків чи Біла Церква у Київській області). Ймовірно, тоді росіяни планували їх окупувати й намагались інформаційно підготуватися. Загалом окупаційні телеграм-канали «Детектор медіа» ділить на дві групи: створені до 24 лютого 2022 року та створені після початку великої війни.

Окупаційні телеграм-канали, створені до 24 лютого 2022 року, тісно пов’язані між собою й систематично поширюють контент один одного. Телеграм-канали, які прямо чи опосередковано пов’язані з окупованими територіями Донецької області, мають більш розгалужену мережу й тісніші зв’язки з російськими телеграм-каналами. Натомість групи, пов’язані з окупованими районами Луганської області, переважно поширюють меседжі всередині «бульбашки», пов’язаної з окупаційною адміністрацією Луганська. Телеграм-канали, створені для поширення російських меседжів в окупованому Криму, також менш інтегровані до загальної мережі окупаційних каналів. Це можна пов’язати з тим, що кримські проросійські групи більше інтегровані в російське інформаційне середовище.

A Flourish sankey chart

Окупаційні телеграм-канали, створені після 24 лютого та націлені на новоокуповані (йдеться і про канали населених пунктів, які вже звільнила від російських загарбників армія України) Росією українські території, тримаються більш відособлено. Наприклад, мережа телеграм-каналів, створена для Маріуполя, взагалі не поширює контент популярних на інших окупованих територіях Донецької області каналів. Так само як більшість телеграм-каналів із мережі, яка таргетує Запорізьку область. Мережа каналів, націлених на Херсонщину, теж існує відособлено від інших окупаційних телеграм-каналів. Йдеться як про телеграм-канали окупаційних адміністрацій, так і про канали, які мімікрують під локальні групи чи медіа. Ці зв’язки, а також різниця контенту між окупаційними телеграм-каналами, створеними до та після 24 лютого, показує різницю підходів Росії до «інформаційної інтеграції» окупованих українських територій. Тобто набір інструментів для впливу на території, окуповані з 2014 року, відрізняється від набору для новоокупованих територій України. Зокрема, як показує приклад низки телеграм-каналів Херсона, Росія створює ілюзію вибору між десятками телеграм-каналів, які поширюють мікс із російських меседжів та інформації про новини в населеному пункті/регіоні. При цьому контент лише частково занурює авдиторію цих каналів у російський порядок денний, на відміну від телеграм-каналів, створених до 24 лютого.

Початок чи припинення роботи окупаційних телеграм-каналів не завжди пов’язані з бойовими діями, провалами чи успіхами армії окупантів. Ці канали, якщо вони є частиною більшої мережі, припиняють діяти так само одночасно, як і починають. Більшість окупаційних каналів, які з’явилися у перші тижні березня 2022 року, перестали оновлюватися 9 липня і 20 жовтня. Під першу хвилю потрапили щонайменше вісім каналів, які орієнтувалися на Харківщину. Нагадаємо, що вигнання росіян із окупованої частини Харківщини відбулось аж за два місяці після 9 липня. Натомість на Херсонщині є інша мережа телеграм-каналів, які не припинили працювати навіть після відступу росіян з правобережної частини області. Вони і сьогодні продовжують перепощувати одні одних і російські ресурси, створюючи видимість щасливого життя на окупованих територіях для своїх читачів.

Канали, які виникли до 24 лютого

Телеграм-канали окупаційних адміністрацій та «чиновників»

Через блокування в інших соціальних мережах і популярних месенджерах окупанти використовують телеграм, щоб повідомляти про роботу своїх адміністрацій на окупованих територіях. Такі канали часто мають у назві слова «Администрация … (міста / району / області)». Також в оформленні каналів однієї мережі здебільшого використовують одну й ту саму картинку як основне фото (аватар).

Для прикладу: ми виявили близько 10 телеграм-каналів з назвою «ОД («Общественное движение». — «ДМ») ….»  і типовою аватаркою.

Після 24 лютого росіяни та окупаційні адміністрації продовжили створювати схожі телеграм-канали і в нових тимчасово окупованих населених пунктах. Зокрема, подібні псевдоофіційні канали з’явилися в окупованих Новій Каховці, Чаплинці, Олешках на Херсонщині. Контент цих каналів може відрізнятися за змістом, але не за формою. Телеграм-канали окупаційних адміністрацій повідомляють про російські свята, проведення заходів чи публікують новини про роботу російських посадовців та колаборантів.

Окупаційні телеграм-канали, як правило, не надто популярні. Вони мають від кількох сотень до кількох тисяч підписників. Хоча є винятки: телеграм-канал колаборанта з Донеччини Дениса Пушиліна «Пушилин Д.В.» налічує майже 74 тисячі підписників. Канал кримського колаборанта Сергія Аксьонова «Аксёнов Z 82» має трохи понад 94 тисячі підписників, а найпопулярнішим виявився канал запорізького колаборанта-медійника Володимира Рогова «Владимир Рогов» — понад 109 тисяч. Найменша авдиторія в так званого «глави ЛНР» Леоніда Пасічника «Леонид Пасечник» — трохи менше 17 тисяч.

Телеграм-канали, які мімікрують під медіа

На окупованих територіях створили достатньо велику кількість телеграм-каналів, що мімікрують під медіа. Окремі канали поширюють міжнародні новини, зокрема «Республиканский Z Актив» (майже 5 тисяч підписників). Від справді медійних телеграм-каналів ці відрізняються абсолютною заангажованістю та проросійськістю. Навіть якщо лексика каналів й формулювання тексту загалом більш-менш нейтральні, то контент просякнутий проросійськими дезінформаційними наративами. Зокрема, про «київський нацистський режим», «вісім років бомбили Донбас», «зовнішнє управління Україною колективним Заходом» тощо.

Окрему нішу в телеграмі займають канали, які поширюють інформацію щодо перебігу війни. Здебільшого ці канали також мімікрують під новинні ресурси, як то «ПраVда ДНР» (1472 підписники), «Inside Z Donetsk» (58 тисяч підписників). Однак є й особисті канали псевдовоєнкорів та місцевих активістів — «Makarenko Z Donetsk» (14 тисяч підписників). Для таких каналів цілком прийнятним є поширення відеозаписів зі сценами жорстокості, використання зброї, допиту полонених, розстрілів тощо.

Часто окупаційні канали прославляють «народних активістів», які буцімто рятують мешканців окупованих територій від «бездарних чиновників», поширюють відео «боротьби за справедливість» тощо. До прикладу, канал «Народная Дружина», який має трішки більше тисячі підписників, сповнений таким контентом. Однак ці відео та історії про боротьбу «народних активістів за справедливість» здебільшого нагадують поведінку кримінальних авторитетів 1990-х, які керувалися правилом «хто сильніший — той і має рацію».

Канали, які виникли після 24 лютого

«Бум» нових телеграм-каналів на Донеччині, Луганщині та Херсонщині

До 24 лютого 2022 року в телеграмі створили щонайменше 62 канали, які дописували про події на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Вони мали різний формат. Одні повідомляли «офіційні новини» окупаційних адміністрацій. Інші — мімікурвали під ЗМІ, розважальні чи локальні групи окремих міст чи громад. Після повномасштабного вторгнення почалася нова хвиля запуску подібних каналів. За час великої війни з’явилося понад 40 нових телеграм-каналів, які таргетують виключно окуповані райони Донеччини та Луганщини. Тобто кількість цих каналів за останні пів року зросла на понад 65%.

Частину цих каналів запустили окупаційні адміністрації в новоокупованих містах. Разом із цим окупанти створили телеграм-канали, які мімікрують під медіа та поширюють російські меседжі про життя регіонів загалом. Деякі з них мають водяний знак, яким маркують усі свої фото та відео. Вони часто репостять заяви російських та контрольованих Росією політиків і місцевих колаборантів, зведення від російського Міноборони чи власних окупаційних структур, а також посилаються на російські ЗМІ. Оскільки ці канали перебувають у російському інфополі, в них є більшість наративів російської пропаганди; найчастіше — про «злочини української армії».

Прикладом іншого підходу до ведення окупаційного телеграм-каналу є «Группа Z: ДНР, ЛНР, Россия. Война» (17141 підписник). Хоча з назви очевидно, кого канал інформаційно підтримує, адміністратори намагаються створити довкола каналу ілюзію опозиційного видання, час від часу критикуючи дії Росії, російських політиків, окупаційну адміністрацію Донецька й рівень життя в регіоні загалом. Щодо України риторика цього телеграм-каналу повністю відповідає російському порядку денному.

Телеграм-канали, які таргетують міста Херсонщини чи область загалом, працюють за схожою схемою, що й в інших окупованих регіонах: часто цитують ставлеників Росії в області, репостять інформацію від окупаційних адміністрацій, новини з російських відомств та медіа. В основі дезінформаційної кампанії — демонізація українських військових та критика української влади. Серед інших російських тактик, ці телеграм-канали вдаються до навішування ярликів. Наприклад, після звільнення Херсона вони почали називати українців, які вітали захисників, «ждунами». Разом із цим просувалися меседжі про нібито «зраду» з боку херсонців, які чекали на українських військових.

Харківщина та Запорізька область — поза увагою 

Окупаційні телеграм-канали, націлені на Запорізьку область, становлять лише 10% від усіх новостворених на окупованих територіях телеграм-каналів, більшість із них —  мережа окупаційних каналів «_ru, _rus», про які йтиметься далі. Схожа історія з телеграм-каналами, які таргетують Харківську область. Загалом ці канали становлять 8,8% від усіх створених у 2022 році окупаційних каналів. Разом із цим, лише один телеграм-канал не належить до мережі та наповнюється власним контентом — «Первый Харьковский» (39859 підписників). Це локальна група, яка з-поміж контенту про Харківщину переважно транслює звинувачення проти української влади й армії.

Телеграм-каналів, які пишуть про Крим, значно менше. Їх було мало й до 2022 року, а після повномасштабного вторгнення тенденція не змінилася. Навіть ті, що є, переважно, не таргетують окупований півострів окремо, натомість пишуть про загальну ситуацію та перебіг війни, яку Росія називає «спеціальною військовою операцією».

Схожа історія з окупаційними телеграм-каналами, націленими на Запорізьку область. Вони становлять лише 10% від усіх новостворених на окупованих територіях телеграм-каналів.

Напівжива мережа окупаційних каналів «_ru, _rus»

У назві таких каналів, як правило, є назва українського населеного пункту, області чи етнографічної території, як Таврія, а нік каналу закінчуються приставкою _ru. На картинці частини цих каналів є прапор Росії. Навесні та влітку такі локальні канали з російськими прапорами на аватарці мали по кілька тисяч підписників. Проте за осінь кількість їхніх читачів зменшилася до кількох сотень.

Канали з мережі «_ru, _rus» працювали не тільки на окуповані території. Є канали, наприклад, про Нікополь Дніпропетровської області чи Бровари Київської області, які не були окуповані.  Контент таких каналів для неокупованих міст і сіл складався, як правило, з репостів з інших каналів цієї мережі впереміш із новинами про роботу російської влади.

Додатковим доказом того, що ці телеграм-канали є частиною мережі, є те, що контактною особою у більшості з них є користувач телеграма @rrzde.

Більшість із цих каналів створили практично одночасно — у першій половині березня 2022 року. Зараз більшість із них уже не оновлюються — сталося це теж синхронно, у два підходи. Частина з  них припинили активність 9 липня, інші — 20 жовтня. За час роботи такі канали перепощували один одного і розповідали про успіхи Росії у війні чи спокійне життя у громадах, які окупували війська держави-терористки.

Попри те, що ці канали зараз неактивні, вони залишаються в телеграмі, тому ніщо не заважає тим, хто стоїть за користувачем телеграма @rrzde, реанімувати їх і розкрутити під нові потреби ще раз.

Жива і бадьора мережа «Главное в …»

У межах локальних телеграм-каналів, ніки яких закінчуються на _ru або _rus, виділяється мережа з такими назвами каналів: «Главное в….», далі підставляють населений пункт. Зокрема, йдеться про міста і села тимчасово окупованої частини Запорізької області. Наприклад, Токмак, Енергодар чи Бердянськ. Ці канали теж виникли на початку березня 2022 року й досі працюють.

Висновки

Результати досліджень показують, що російська пропаганда є динамічною й добре пристосовується до нових умов. Зокрема, намагається використовувати сучасні  цифрові інструменти масової комунікації собі на користь. Агітпроп орієнтується на масовість, таргетує емоції, зароджує сумніви, просуває спрощену картину світу тощо. Саме це і робить російську пропаганду небезпечною. Разом із тим, стандартний набір методів, тактик та ключових тем дає змогу ідентифікувати дезінформаційні впливи та протидіяти їм.

Засновник телеграма Павло Дуров закликає авторів телеграм-каналів не поширювати інформацію, яка суперечить правилам телеграма чи магазинів додатків. Утім, для цього потрібне бажання авторів телеграм-каналів. Власне телеграм вдається до блокування анонімних телеграм-каналів вкрай рідко й така політика дає змогу просувати російський порядок денний майже безкарно. В умовах загарбницької війни, яку веде Росія проти України, телеграм дає пропагандистам майже необмежені можливості масового поширення російської пропаганди та дезінформації. Водночас саме така політика телеграма допомагає боротися з цензурою в інформаційному просторі, розповідати про злочини росіян в Україні, швидко інформувати широку авдиторію тощо.

Список проросійських та окупаційних телеграм-каналів, виокремлений під час дослідження, допоможе користувачам перевірити свої джерела інформації та відмовитись від ненадійних. Однак цей перелік не є вичерпним, адже подібні канали та групи пропагандисти можуть створювати постійно. Проте виробляти ексклюзивний контент для кожного телеграм-каналу складно. Саме тому адміністратори мереж телеграм-каналів і вдаються до тактики репостів і взаємного цитування. Також вони використовують доволі сталий «глосарій» для опису російсько-української війни (яку не називають саме війною), української влади та внутрішніх політичних процесів, подібний набір тем і підходів до їхнього висвітлення. Тож до аналізу джерел інформації варто підходити комплексно: орієнтуватися не лише на загальний перелік проросійських телеграм-каналів чи груп, але й на самі підходи роботи російських пропагандистів у соцмережах.

Візуалізації: Іра Рябоштан та Олексій Півторак 

Ілюстрації: Наталія Лобач