Леся Бідочко про синергію тріади «медіа — неурядові організації — державний сектор» у контексті протидії дезінформації
Підсумки експертного обговорення поєднання зусиль різноманітних стейкхолдерів, спрямованих на протидію пропаганді та дезінформації.
Як змінилася стратегія протидії дезінформації після 24 лютого 2022 року? Якою має бути Стратегія протидії дезінформації та як зробити, щоб вона не залишилась документом на папері? Які є виклики повоєнного періоду в сфері протидії дезінформації? Чи потрібна особлива стратегія «інформаційної деокупації» для територій, які тривалий час перебували в окупації? Ці та інші питання обговорили медійники, представники неурядових організацій і державного сектору під час презентації результатів дослідження «Ефективність протидії російській дезінформації в Україні», що відбулося в медіацентрі «Україна» Укрінформу 2 серпня 2023 року.
Експертне обговорення відбувалося рамках медіацентру BrainHub, платформи для інтелектуальних дискусій, що об’єднує експертів державного і громадського сектору навколо питань післявоєнного відновлення України. До заходу долучилася заступниця керівниці Центру досліджень «Детектора медіа» Леся Бідочко.
Вона зауважила, що за 524 дні повномасштабного вторгнення редакція «Детектора медіа» зафіксувала 1528 фейків, 543 маніпуляції та зробила 346 викриттів.
«Цього мало чи достатньо? На кожну оманливу одиницю інформації потрібно декілька правдивих. Достовірна, перевірена, не маніпулятивна інформація має переважати, а правди повинно бути більше, ніж брехні. Як зробити, щоб правда звучала голосніше та переконливіше, аніж брехня? Для цього потрібна синергія тріади “медіа — неурядові організації — державний сектор”».
Експертка окреслила особливості ефективного розподілу ролей між усіма стейкхолдерами, які працюють у сфері протидії дезінформації. У тріаді «медіа — неурядові організації — державний сектор» кожен із гравців має особливу роль і лише їх поєднання робить співпрацю дієвою та ефективною. Неурядові організації моніторять інформаційне поле, викривають дезінформацію та виявляють пропагандистські меседжі, роблять комплексні дослідження, виконують наративний аналіз тощо. Втім, аудиторія НУО доволі нішева, і щоби збільшити охоплення та донести інформацію до ширшого кола споживачів, потрібна співпраця з медіа. Окрім цього, аби НУО не робили «дослідження заради дослідження», а щоб їх знахідки та рекомендації знайшли практичне втілення, необхідне тісне співробітництво із відповідними державними органами.
«На щастя, ми маємо чітке розуміння між усіма стейкхолдерами, що російська зловмисна інформаційна діяльність загрожує національній безпеці. Втім, необхідно комплексно боротися із пропагандою та дезінформацією — існують не лише інформаційно-комунікаційні виклики (джерела та меседжі зловмисних інформаційних кампаній), а й загрози кібернетичної та цифрової безпеки, когнітивної та інформаційно-комунікаційної безпеки», — зазначила Леся Бідочко.
«Інформаційні маніпуляції та втручання стають дедалі частішими та складнішими, тому необхідна синергія та мультистейкхолдерний підхід у роботі всіх зацікавлених сторін — міжнародних партнерів, державних інституцій, бізнесу, медіа та громадських організацій. Важлива синергія на кількох рівнях і в межах кількох тем — горизонтальної, міжсекторальної, міжінституційної співпраці», — додала вона.
Детальніше про рекомендації «Детектора медіа» для різних стейкхолдерів на міжнародному, національному та місцевих рівнях, що протидіють дезінформаційним впливам, можна дізнатися тут.
