Наклепи, гомофобія та некоректні заголовки: на що скаржились ініціативі «Медіачек» навесні 2019 року

Скаржились навіть на «Детектор медіа», але все скінчилося добре.

 До кінця травня 2019 року в рамках ініціативи «Медіачек», яка нещодавно стартувала за ініціативи ГО «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації», надійшло 26 скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.

5 висновків щодо них уже опубліковані на сайтах «Детектор медіа» та Інституту масової інформації:

– необґрунтований показ насильства у випуску ТСН.

– гомофобія у новинному матеріалі інтернет-видання «Забор» — медіаюрист не знайшов ознак гомофобії, однак відзначив інші порушення журналістських стандартів.

– немаркована реклама салону краси у випуску «Телемарафону Z», де були порушені норми Закону «Про рекламу».

– «наклеп» та порушення стандартів у матеріалі інтернет-видання «ЧЕLine»: результат розгляду виявив порушення п’яти з шести базових стандартів інформаційної журналістики.

– звинувачення щодо причетності до грального бізнесу бізнесмена і депутата Андрія Покровського у матеріалах телеканалу «Аверс» і видання «Волинські новини» — за підсумками розгляду було знайдено порушення трьох стандартів журналістики.

Скарга щодо матеріалу про ринок електроенергії  передана на розгляд Незалежній медійній раді та Комісії з журналістської етики.

Висновки щодо порушень у журналістських матеріалах також надіслали до редакцій медіа, в яких публікувались ці матеріали, однак поки що жодної відповіді ініціатива «Медіачек» натомість не отримала.

У випадках із скаргами на матеріали «Детектора медіа» та «Європейської правди» проблема була швидко розв’язана. Скаржник після розмови з редактором «Європейської правди» повідомив, що проблема усунена і його зауваження врахували. А матеріал «Детектора медіа», де був порушений стандарт точності, оперативно виправили.

Не всі звернення відповідали вимогам «Методології скарг»: заявники скаржились не лише на журналістські матеріали, але і на Вікіпедію, блог народного депутата й гумористичні шоу. Ці заявники отримали обґрунтовану відмову. Траплялось, що зміст скарги був незрозумілим, а відповісти заявнику або хоча б уточнити, що саме його стривожило у матеріалі, виявилось неможливим, бо електронна пошта була фіктивною.

Зараз медіаюрист розглядає ще дві скарги.

Нагадаємо, на сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються. У випадку, якщо порушення у матеріалах стосуються етичних стандартів, є серйозними або неоднозначними, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду.