Наталія Лигачова: «Для Марченко медійне майбутнє можливе на російських каналах чи каналах, контрольованих Медведчуком»
Про те, хто така Оксана Марченко та наскільки вона може бути впливовою в політиці і медіа, голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова розповідала в подкасті «Хто це?» на Радіо НВ.
Оксана Марченко заявила, що йде в політику для підсилення впливовості свого чоловіка, яка, можливо, впаде після того, як він втратив такий потужний медіаресурс (це покаже зрештою соціологія). Так, будуть намагання поновити інформаційний вплив. Ми знаємо, що працівники цих каналів вже стали володарями ТОВ-ки, яка стала засновником каналу «Перший незалежний», і вони на цьому не зупиняться. Але в Медведчука може просісти особиста прихильність до нього електорату ОПЗЖ, який і раніше до нього не був надто прихильним. А тут – в політику йде ведуча, яка вела дуже популярні програми, і це неминуче підсилить вагу Медведчука, його політичну силу і проросійську політику, яку впроваджує ця сила.
Оксана Марченко – одна з відомих телеведучих вже протягом багатьох років. Вона починала на УТ-1, там була ведучою новин, вела навіть кілька разів якісь політичні ток-шоу, однак політичною журналісткою її не варто вважати. Найбільшу популярність їй дали розважальні шоу каналу СТБ, вона стала тут ближчою до народу, «своєю».
Чи могла Марченко впливати на політику каналу 1+1 за часів Роднянського, як вона це згадувала у зверненні до Володимира Зеленського? Могла. Бо Медведчук і Суркіс за часів Кучми і Роднянського контролювали канал 1+1, виконували темники, впливали на редакційну політику.
Марченко зараз впливова, бо вона дружина Медведчука. Як телеведуча вона непогана, вродлива, знає, як працювати і як подати інформацію. Але для телебачення вона токсична через свого чоловіка. З огляду на це медійне майбутнє в неї можливе тепер лише на російських каналах, або на тих каналах, які тим чи іншим чином буде контролювати її чоловік. Що політичного впливу, то загалом це залежить не від Марченко чи Медведчука, а від ситуації в країні і політики Росії та України, хто би не був при владі.
