Наталія Лигачова: «Фінансова прозорість, виважене регулювання онлайн-медіа, системне запровадження медіаграмотності — перші кроки для протидії дезінформації вже зараз»

Голова ГО «Детектор медіа», Наталія Лигачова, наголосила на важливості повної підтримки Суспільного мовника, ухваленні законопроєкту «Про медіа» в першому читанні та уточненні спірних моментів до другого.

Голова громадської організації «Детектор медіа» Наталія Лигачова взяла участь у дискусії про медіареформу, що відбулася 23 листопада в межах онлайн-форуму «Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса», організованого Коаліцією «Реанімаційний пакет реформ». Експерти-учасники дискусії розповіли про ключові аспекти медіареформи, виклики та потреби сфери.

Наталія Лигачова була співавторкою галузевого аналітичного брифу про медіареформу, підготовленого для Ukraine Reform Conference 2020 у Вільнюсі. Форум скасували через пандемію та перенесли на 2021 рік.

У своєму виступі Наталія Лигачова акцентувала на кількох складових медійної реформи:

1. Суспільний мовник не може пропонувати якісний контент, поки він отримує не більше 50% потрібного фінансування. З моменту створення його ще жодного разу не підтримували на 100%. Громадськість очікує від Верховної Ради повного фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2021 році, а від профільного Комітету Ради – обіцяного законопроєкту про нову модель фінансування Суспільного. Напрацювання щодо неї вже є.
2. Експерти занепокоєні напівкулуарними планами влади розпочати співпрацю з телеканалом Euronews попри негативний досвід. Адже першого разу український Euronews було створено з ініціативи уряду Миколи Азарова у 2010 році, однак Україна заборгувала міжнародному мовнику ліцензійні платежі й довго не віддавала борг, який змогла погасити лише цього року за рахунок коштів Суспільного мовника. Наразі у Euronews мажоритарний власник – приватний, єгипетський мільярдер, який мав спільний бізнес із росіянами, тому обговорення планів співпраці України з Euronews має бути публічним і абсолютно прозорим.
3. Російське мовлення та проросійські ЗМІ в Україні — загрози національній безпеці та важливим міжнародним партнерствам. Потрібно прозоро, з долученням усіх стейкхолдерів напрацювати законопроєкт, який би принаймні зменшив маніпуляції та фейки в українських медіа, регулюючи насамперед діяльність та прозорість фінансування, а не контент медіа.
4. Олігархічні ЗМІ продовжують відігравати важливу роль в Україні, впливаючи на електоральний вибір. Тому так необхідне законодавство про прозорість фінансування медіа. «Прозорість фінансового забезпечення олігархічних телеканалів — як проросійських, так і проукраїнських — має велике значення», — зауважила спікерка.
5. Необхідно ухвалити законопроєкт «Про медіа» в першому читанні. Але його слід доопрацювати до другого, «щоб норми закону не викликали занепокоєння в тих медіа, які стоять на проукраїнських позиціях», наголосила пані Лигачова.
6. Регулювання онлайн-контенту, передбачене законопроектом «Про медіа», потрібно впроваджувати обережно. Експертка запропонувала почати з добровільної реєстрації онлайн-ресурсів: надати їм певні переваги перед незареєстрованими та поширити методи регулювання лише на них. «Посиленням програм з медіаграмотності ми принаймні можемо показувати нашій аудиторії: ці онлайн-ЗМІ зареєстровані й беруть на себе відповідальність, а ось ці — не реєструються. Чому? Вони не хочуть нести відповідальність за свій контент, бо маніпулюють. Тобто буде механізм, який дозволить більш ефективно працювати з аудиторією», — пояснила вона. Треба з чогось починати регулювання онлайн-медіа, але не викликати остраху перед державною цензурою.
7. Держава має забезпечити, перш за все, роботу з дитячою та підлітковою аудиторією у сфері з медіаграмотності, а донори та громадські організації — допоможуть з напрацюваннями для дорослих. Але держава має стати лобістом запровадження розгалуженої системи впровадження медіаграмотності в Україні для всіх вікових категорій.

На цьому ж форумі заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай окремо виділив цілі медійної реформи на 2021 рік і на перспективу.

Голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв висловив сподівання, що законопроєкт «Про медіа» буде винесений на розгляд Верховної Ради в кінці 2020-го або на початку 2021 року в узгодженій з усіма зацікавленими гравцями версії та буде підтриманий у залі. У планах профільного комітету – нові редакції законів про зовнішню рекламу та про рекламу.

Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко нагадав, що 1 грудня набере чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція). Він назвав ратифікацію Україною цього документа одним з найважливіших цьогорічних досягнень у медійній реформі.

Тарас Шевченко також повідомив, що законопроєкт про дезінформацію з каральними функціями, над яким працював Мінкульт попереднього складу уряду, не стоїть на порядку денному міністерства з теперішнього уряду. А Микита Потураєв додав, що профільний парламентський комітет, можливо, повернеться до цього питання наступного року.