Наталія Лигачова: “Після війни нас очікує значне переформатування медіаринку”

Український медіаринок переживає складні часи. Через війну, скорочення рекламних надходжень та зруйновану дистрибуцію, телеканали та друковані ЗМІ припиняють свою діяльність. Про перспективи українського медіаринку голова ГО “Детектор медіа” Наталія Лигачова говорила з журналісткою “Голосу Америки” Іриною Соломко.

Наталія Лигачова, українська медіаекспертка та голова громадської організації “Детектор медіа” вважає: криза на медіаринку відбувається по всій Україні. За її словами, багато регіональних ЗМІ закриваються або через фінансову кризу або через окупацію територій. Вона також зазначає, що деякі медіа почали співпрацювати з окупантами.

Непрості часи і у великих медіахолдингах. “Наскільки нам відомо, складна ситуація, наприклад, у Пінчука та “Інтер”. Я думаю, що після війни або після закінчення її гарячої фази на нас очікує значне переформатування медійного ринку. Прогнозують, що найближчим часом до 50% ринку може впасти. Прогнози невтішні”, – зазначає Лигачова.

Сильно вдарило по ринку і закриття групи телеканалів “Україна 24”. Наталія Лигачова вважає, що закриття холдингу Рината Ахметова спричинив комплекс факторів. Проте, на її думку, на рішення акціонера так званий закон про олігархів все ж таки вплинув.

Ще одна значна зміна на медіаринку, яка була викликана повномасштабною російською агресією – це об’єднання низки каналів для створення марафону “Єдині новини”. Наталія Лигачова каже, що ідея організації єдиного марафону новин на початку війни була хорошою та на часі, але зараз він вже себе вичерпав. “Окрім того, є питання щодо подачі інформації. Там поки немає представників політсил, окрім влади та інколи з’являється Юля Тимошенко у блоках певних каналів. Марафон також не дає телеканалам заробляти гроші на рекламі. Так, це важливо під час війни мати єдиний голос держави, але має бути військова цензура, а не політична. А ми, все ж таки бачимо, що політична цензура так чи інакше присутня. І це звуження свободи слова”, – пояснює вона.

Найближчим часом на український медіаринок очікує значна зміна правил гри. Експерти, представники галузі та нардепи працюють над законопроектом про медіа. Проект документа значно розширює повноваження нацради, зокрема, надає їй повноваження регулювати не лише радіо та телебачення, а й цифрові та друковані медіа. Окрім того, проект закон уточнює визначення онлайн-медіа — “медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа”. Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.

Ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.

Наталія Лигачова зазначає: останнім часом над документом працювала робоча група, якій вдалося врахувати більшість зауважень, які висловлювало експертне середовище. За її словами, законопроект ще потребує кількох правок, наприклад, щодо процедури призначення президентом членів нацради. “Зараз президент може висувати та призначати у нацраду власноруч кого він захоче. У минулій редакції законопроекту була все ж таки конкурсна комісія, яка надає кілька кандидатур. Нам здається, що все ж таки треба її повернути. Є ще кілька зауважень, але ми будемо виступати за те, щоб приймати цей законопроект”, – додає експертка.

Зміни, які запровадить закон, врегулюють питання, які залишалися в сірій зоні медіаринку десятиліттями, а також вплине на боротьбу з російською пропагандою та мовою ворожнечі. Проте, нові правила не зможуть економічно стимулювати ринок, тому, за словами Лигачової, в перспективі галузь зіштовхнеться з ще більшими труднощами виживання.