Наталія Лигачова: “Ринок буде пристосовуватися до воєнної ситуації”
Фундація «Суспільність» за сприяння «Детектора медіа», «Інтерньюз-Україна», Незалежної медійної ради та проєкту «National Press Club Ukraine» провела експертне онлайн-обговорення «Як змінилася робота медіа після року повномасштабної війни».
Участь в обговоренні взяла й голова ГО «Детектор медіа» та шефредакторка порталу «Детектор медіа» Наталія Лигачова.
Наталія Лигачова, голова ГО «Детектор медіа» та шефредакторка порталу «Детектор медіа», зазначила, що зараз не існує чіткої відповіді, чи можна під час війни повертатися до викривальної функції журналістики, зокрема антикорупційних розслідувань.
— Я не вважаю, що можна прописати в якомусь законі, чи можна робити під час війни антикорупційні розслідування, чи ні. Немає зараз відповіді на питання, де ще межа, а де вже «червоні лінії». Кожен вирішує для себе сам. З 2014 року я вважала, що не можна під час війни із зовнішнім ворогом «мочити» проукраїнську владу. І за будь-якого проукраїнського президента ця моя позиція не зміниться: треба критикувати — але не «мочити». Водночас я поважаю право інших колег вважати й діяти інакше. Головне, щоб у своїй критиці ми були не стільки єдині в розумінні її прийнятних меж в умовах війни, скільки у відповідальності за кожне наше слово. На жаль, ми бачили, що в нещодавніх резонансних розслідуваннях не завжди було відповідальне ставлення журналістів. Згадаймо, що відбувалося на відомому ресурсі з приводу (нібито російського паспорта. — «ДМ») Лієва. Я жодним чином не захищаю чиновника, але таких помилок та неоковирного їх виправляння в журналістиці не має бути.
Також Наталія Лигачова наголосила на потребі ширшої дискусії серед медійників у питаннях, які виникають під час війни.
— Я б говорила про потребу ширшої дискусії з усіх питань, які хвилюють колег. Наприклад, про наказ щодо акредитації: Наталя про нього нормально відгукується — а в «Медіарусі» від колег є критичні зауваження. Була проблема з роботою в Херсоні. «Медіарух» порушив питання, ми звернулися до Офісу президента, Генштабу, виробили пропозиції — а в наказі їх не врахували… Потрібен постійний діалог медійників, влади, Збройних сил, громадянського суспільства. Треба чесно та прозоро говорити про відносини журналістів із владою, про саморегуляцію в медійній спільноті, хто репрезентує останню, а хто — ні.
Є проблема марафону «Єдині новини»: з одного боку, він був позитивним на початку війни. Але зараз до нього багато питань, Наталя казала про обмеження, які він диктує. Думка експертного середовища — треба від нього відходити. Думка влади — від цього не відходити, навіть спрямували телеканалам бюджетні кошти. Однак усе одно ті запускають паралельні телеканали.
Але ми ж бачимо: люди від одноманітності шукають інші джерела — і натрапляють на телеграм-канали, ту ж «Труху», де про стандарти взагалі не йдеться. У марафоні, який «Детектор медіа» жорстко критикує за порушення стандартів, все одно багатьох стандартів намагаються дотримуватися, все ж таки багато журналістів у ньому більш-менш відповідально працюють, на відміну від анонімних телеграм-каналів, у яких немає взагалі жодної відповідальності. І це теж ще одна дискусія — пошук «червоних ліній» щодо стандартів, пошук відповіді на питання, чому наша влада легітимізує російську соціальну мережу «Телеграм», постійно користуючись нею…
Потрібно розмовляти і про розслідувальну журналістику. Я вважаю, що розслідування на другому році війни мають бути. Є пряма залежність між нашими успіхами у війні та боротьбою з корупцією. Але постає питання: чи ми чіпаємо під час війни велику корупцію, чи працюємо з корупцією на середньому та дрібному рівнях? Ми не маємо вичерпних відповідей на це. А тому потрібно розширювати коло залучених до дискусій і виходити на загальнодержавну розмову.
Наталія Лигачова розповіла про зміни, які привнесла війна в медійний ландшафт, а також спрогнозувала його найближче майбутнє.
— Бачимо, що запускаються медіа навіть на деокупованих територіях. Ми моніторимо регіональні телеканали — і в нашому списку їх уже близько 70. Це ті, які безумовно мовлять і мають свої ютуб-канали. Ситуація важка, впали надходження від реклами, але все ж таки вони виживають, і західні донори теж націлені на підтримку регіональних ЗМІ. Ми розуміємо, що єдиний телемарафон буде, але бачимо прагнення телеканалів запускати паралельні проєкти. Починається серіальне виробництво, є багато документальних проєктів.
Поступово, якщо не буде апокаліптичних подій, які неможливо спрогнозувати, ринок буде пристосовуватися до воєнної ситуації. Поновлюватиметься виробництво контенту — зовсім не такого, як до війни. Цікаво, що дістають із шухляд навіть те, що було знято до війни. Відновлення ринку вже починається, і я прогнозую, що так і йтиме. Час думати, як медіа допомагатимуть відновлювати Україну. У регіони спрямовуватимуть великі гроші, і західні партнери зацікавлені, щоб медіа допомагали їх контролювати та стежили за ефективним витрачанням.
Також Наталія Лигачова підтримала тезу про те, що під час роботи медійників на фронті слід зважати на потребу зафіксувати для історії те, що там відбувається.
— Ми маємо працювати на архів. Якщо ми зможемо розповісти про війну лише словами, а не відео — це буде велика помилка. Держава могла б розробити програму з архівування відео. Безумовно, канали зберігають його, але чи є державна програма зберігання відзнятого матеріалу?
