Наталія Лигачова: «Закрити або регулювати Телеграм в Україні зараз неможливо. Але ми самі «зростили цього монстра»

Про те, чи можливо регулювати Телеграм і як боротись з використанням анонімних джерел якісними медіа, в ефірі програми «Сьогодні. Вдень» на Українському радіо спілкувалась Наталія Лигачова, шефредакторка “Детектора медіа”, голова ГО “Детектор медіа”.

Чому телеграм-канали такі популярні зараз?

Телеграм-канал – це зручний месенджер, але це російський месенджер. І будь-який медіаексперт вам скаже, що є безліч факторів, які вказують на те, що він може контролюватися ФСБ. І, можливо, варто було його заборонити в Україні на загальнодержавному рівні, як ми колись зробили з соцмережею ВКонтакті. Але ми цього не зробили, а й склалось навпаки – зараз Телеграм став головним майданчиком для влади.

Чому всі мають Телеграм-канали, навіть якщо усвідомлюють його небезпечність?

Я не маю власного каналу, але присутня там, бо потребую мати змогу читати там інформацію. «Детектор медіа» має свій Телеграм-канал, багато українських якісних медіа мають. Бо це стало важливим каналом комунікації, там присутні органи влади, безліч якісних медіа та державних інституцій, які присутні, зокрема, у преміум-версії Телеграму. За користування нею вони сплачують з українських карток українськими гривнями. Куди йдуть ці кошти, до речі, ми навіть не знаємо.

Зараз важко говорити про закриття Телеграму, бо це, наприклад, основне джерело інформації для мешканців тимчасово окупованих територій, він активно використовується спецслужбами, велику роль відіграє в попередженні про повітряні тривоги. Ми самі «зростили цього монстра», і зараз ніхто не знає, що з ним робити. Зараз нема важелів впливу навіть для Нацради, аби регулювати Телеграм.

Погляньмо на інший виклик. Часом навіть шановані якісні медіа публікують інформацію з посиланням на анонімні Телеграм-канали. Як ви до цього ставитесь?

Я вважаю це неправильним. Деякі діячі стверджують, що такі канали, як Труха, начебто мають відомого власника (хоча розслідування «Наших грошей Львів» та окреме розслідування самого «Детектора медіа»  довели, що той, хто публічно називає себе власником,  не є справжнім власником). І цей канал поводить себе як анонімний Телеграм-канал. Я вважаю, що посилатись на анонімні Телеграм-канали якісним медіа не можна. Брати звідти дані, інформацію, а потім перевіряти її перед публікацією – можна.

Мабуть, тут працює принцип «попит породжує пропозицію». Припускаю, що це попит на альтернативну думку? А чи можуть цей запит задовольнити якісні медіа?

В нас є альтернативні майданчики, які не є анонімними. Наприклад, опозиційні медіа, які належать Порошенкові та афілійовані до Європейської Солідарності. Або незалежні медіа на кшталт «Дзеркала тижня», НВ, Лівого берега, Детектора медіа, Української правди тощо. Є безліч якісних регіональних медіа, діяльність яких підтримується за рахунок грантів. На них треба орієнтуватись. Коли медіаексперт Ігор Куляс проводить моніторинги медіа для «Детектора медіа», то він завжди маркує посилання на анонімні Телеграм-канали як грубе порушення.

Ми вже не можемо заборонити Телеграм-канали. Але маємо проводити таку політику, аби канали відкривались, показували своїх власників і тоді на них посилатись буде коректно.

Повну розмову можна прослухати за посиланням.