Netflix в Україні, доля кабельних провайдерів та перспективи дуальної журналістської освіти: Галина Петренко про тренди медіаринку
Про тренди медіаринку розповідала директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко під час прямого ефіру на Фейсбуці, який відбувся в рамках марафону, присвяченого 20-річчю «Детектора медіа».
Злиття та поглинання кабельних провайдерів
В Україні досить багато кабельних провайдерів, свого часу було кілька тисяч, зараз «живих» орієнтовно 500 гравців. Але, порівняно з живими ринками, це все одно забагато. Вперше починають говорити про тренд: купівлю одними гравцями інших, злиття і поглинання. «Датанет» і «Ланет» почали говорити, кого готові купувати, за якими принципами. За пару років залишиться до двох сотень провайдерів.
Цей сегмент відчуває відтік абонентів. Люди, які відповідають в компаніях за підписну кампанію абонентів, стали м’якшими, не ставлять ультиматумів, все більше говорять про індивідуальні умови. Зрештою, пам’ятаємо літнє дослідження «плюсів» про те, що 100 гривень – це максимум, який готові платити абонентники.
Тенденції в ОТТ-секторі
Головною технологією зараз є OTT-платформи, які розвиваються за звичним українським сценарієм. Тобто їх забагато і багато гравців, які готові їх запускати. Цим платформам важко формулювати унікальну торгову пропозицію, не всі можуть знімати щось власне оригінальне, купувати ексклюзив теж дорого. Сценарію з поглинанням і злиттям теж складно уявити: аудиторія легко підключається і відключається, тож що купувати в даному випадку? Технологію купувати не треба, контент у всіх схожий.
До слова, чула, що Netflix при його невисокому ступені мовної локалізації вже займає другу позицію в Україні як іноземна ОТТ-платформа.
Доля лінійного телебачення
Жодна конференція про тренди медіаринку не минає без питання про долю лінійного телебачення. Думаю, що воно не «помре», бо в розвинутих ринках, які раніше зайшли в діджитал, лінійне ТБ «провисло», але досі є. В Україні воно буде великим замовником розважального контенту: шоу та серіалів. Лінійне ТБ живе, бо є багато людей, які не хочуть обирати, що дивитись ввечері, а хочуть, аби це зробив за них програмний директор телеканалу.
Інше питання, що стане з лінійним ТБ, коли подорослішає аудиторія, яка не має звички його дивитись і звикла проводити час в діджиталі.
Звідси ще одна тенденція: старшання аудиторії лінійного телебачення. Це усвідомлює, наприклад, медіагрупа «Україна», яка почала послідовно говорити про старшу аудиторію. І оцінює ефективність і популярність своєї аудиторії не у вимірі 18-54,а 18+, тобто 18-64.
Монетизація інтернет-видань
В листопаді минулого року на конференції в Ризі ми говорили про монетизацію інтернет-медіа. З того часу низка великих медіа запровадила кілька різних моделей монетизації – платний пейволл, клуб читачів, донати тощо. Всі спроби є успішними, але, з точки зору грошей, це невелика частина річних бюджетів. З іншого боку ці кошти дозволять запускати ініціатив, на які раніше бракувало фінансування.
Журналістська дуальна освіта
Думаю, що фахово можна працювати і без журналістської освіти. Так робила і я. Мені здається, що ефективніший той журналіст, який має фахову освіту в тій царині, про яку пише, наприклад, в економіці.
З боку вишів є намагання перезавантажити журналістську освіту. Нещодавно була зустріч редакторів низки видань з керівництвом університету Шевченка. Обговорювали перспективу запровадження дуальної: студент офіційно половину часу навчається і половину працює, а роботодавець платить йому зарплату. Була дискусія, але не думаю, що це спрацює. Наразі є багато студентів, які працюють і роботодавець може обирати, з ким працювати, розмір оплати праці, коли звільнити тощо. І це зручніше для роботодавця, ніж дуальна освіта, яка передбачатиме для роботодавця додаткові зобов’язання.
