Олексій Півторак: “Якщо не користуватися телеграмом, то світ не впаде. Треба просто зробити свій вибір”
Де містяться сервери застосунку? Чи справді російська ФСБ може мати доступ до листування користувачів та всієї інформації, яку туди завантажили? Які загрози містить дозвіл застосунку бачити вашу геолокацію? Чи справді такі небезпечні численні фейки, що поширюються через телеграм? Відповіді на всі ці запитання прозвучали під час експертного обговорення у пресцентрі «Укрінформ» 18 грудня.
До розмови долучився і заступник голови Центру досліджень «Детектора медіа» Олексій Півторак.
Від початку війни у 2014 році Росія мала платформи для поширення пропаганди в Україні — соцмережі «Однокласники» і «ВКонтакте». Але у 2017 році тодішній президент Петро Порошенко запровадив санкції проти цих соцмереж, а також «Яндекса», «Mail.ru» та російських програмних розробників і телерадіокомпаній. Це рішення на той час викликало неоднозначні реакції (особливо у міжнародних організацій), але справді стало серйозним ударом по російській дезінформаційній кампанії, націленій на українське суспільство. Тоді у Росії виник план «Б» — ним став телеграм, говорить заступник голови Центру досліджень «Детектора медіа» Олексій Півторак.
«Виглядає, що телеграм призначений на цю роль як російський месенджер після того, як у нас заблокували “Однокласники” і “ВКонтакте”, а на початку російського вторгнення заблокували і ютуб-канал Анатолія Шарія. Й ось тепер телеграм став головним джерелом дезінформації», — сказав він.
«За даними опитування Kantar на січень 2022 року, телеграмом уже користувалися 88% українців, що означало, що він потрібен людям. Уже тоді він працював як джерело медіаданих і багато медіа мали там свої канали, а також було чимало телеграм-каналів, у яких під виглядом зливів, сенсацій, інсайдів поширювалась інформація, яка часто була переказаними новинами від відомих медійних організацій. І люди потрапляли на гачок через те, що там все дуже часто оновлюється. А потім, під час вторгнення, коли запит на новини про те, що відбувається та що загрожує, був дуже високим, бо доступ до інформації та вміння нею розпорядитися означало правильно реагувати на події, популярність телеграм-каналів просто злетіла», — сказав Олексій Півторак.
Зараз можна лише здогадуватися, чому такий зручний у користуванні телеграм став популярним саме в країнах з високим рівнем знання російської мови, зокрема в Україні, Білорусі, Казахстані. І це тема для додаткового аналізу. Але зараз, каже Олексій Півторак, маємо наступну ситуацію: спраглі до гарячої інформації українці все більше починають вірити анонімним телеграм-каналам і водночас втрачають інтерес до каналів офіційних осіб. Наприклад, ще рік тому у Володимира Зеленського в телеграмі було понад мільйон підписників, а зараз — 830 тисяч. І це — тривожний дзвіночок.
Центр досліджень «Детектора медіа» займається аналізом і спростуванням дезінформації. Його фахівці досліджують різні соцмережі та інформаційні платформи: ютуб, фейсбук, інстаграм, вайбер, вотсап, телеграм тощо. Загалом фейки є всюди, каже Олексій Півторак, але в телеграмі їхня концентрація надвисока — мабуть, більша, ніж на всіх інших платформах, разом узятих. Дезінформація тут просто на поверхні — бери та спростовуй або бери та вражай свої мізки, що значно реальніше, якщо мова про звичайну людину, а не фахівця з медіаграмотності чи фактчекера.
«Для аналітиків телеграм дуже зручний, оскільки це місце, в якому в тебе гарантовано є “хліб”. Ти просто занурюєшся та робиш тексти. Але з точки зору інформаційної гігієни така платформа небезпечна, — каже Олексій Півторак. — Насправді ми були б раді, якби дезінформацію було складніше черпати й не з одного місця. Але є телеграм — і в ньому вона напакована та лежить доступна. При цьому телеграм має зручні інструменти аналізу, дозволяє збирати багато даних про пости, про час публікації, про перепости. З цим зручно працювати, є постачальники, які ці дані продають, або їх можна зібрати самостійно, знаючи мову програмування Python».
Один із присутніх журналістів запитав, чи можна хоча б читати стрічки новин у телеграмі, не листуватися, не переходити за посиланнями та не давати йому доступу до персональних даних. Олексій Півторак відповів: «Телеграм — не єдиний месенджер у світі, де можна зберігати інформацію та спілкуватися. І якщо не користуватися телеграмом, то світ не впаде. І так само людині не обов’язково читати десятки телеграм-каналів, якщо новини в них перетинаються і повторюються якщо не слово в слово, то хоча б за інформацією».
Він говорить: варто просто зробити вибір для себе — і ви побачите, що без телеграму життя можливе. І не просто можливе, кажуть учасники обговорення, воно буде для нас точно безпечнішим. Російського троянського коня час позбутися.
