Ольга Білоусенко: “Треба вчитись працювати з штучним інтелектом, а не лякатись його”
Як за останній рік змінилася сфера медіаграмотності? Чи довелося медіаекспертам змінювати підходи до роботи? На яких майданчиках зручно спілкуватися з аудиторією про медіаграмотність? Як можливості штучного інтелекту вплинуть на медійників? І чому журналістам слід подружитися з технологіями? На всі ці питання відповіли експертки й експерти під час форуму «Медіаграмотність 5.0: від викликів до рішень», організованому DW Akademie в партнерстві з Українським інститутом медіа та комунікацій за підтримки ВMZ та Європейського Союзу.
До заходу долучилась і керівниця Центру досліджень «Детектора медіа» Ольга Білоусенко.
Ольга Білоусенко зауважила, що інстаграм працює добре для просування медійного контенту. Навіть тоді, коли йдеться про великі дослідження. Тобто про складний і доволі громіздкий контент.
«Здавалося б, такі великі дослідження дезінформації, які ми робимо не на широку аудиторію, а на вужчу, дослідницьку, не мають “заходити” в соцмережі, де люди обмінюються фото власного обіду, — розповідає Ольга Білоусенко. — Але якщо інформацію гарно оформити в слайди чи сториз, це працює. Раніше я б ніколи не подумала, що дослідження зі складною лексикою може бути цікаве такій широкій аудиторії, яку знаходить в інстаграмі. Невдовзі команда дослідників і дослідниць “Детектора медіа” планує “зайти” також у тікток. Плануємо й там, у простих форматах, розповідати, як працює дезінформація і чому важливо бути медіаграмотними».
Ольга Білоусенко додає, що трендом зараз у сфері медіаграмотності й протидії дезінформації мають бути й швидкі реакції на виклики та загрози.
«Наприклад, за два тижні до повномасштабного вторгнення, коли аналітики й аналітикині помітили зростання кількості російських вкидів, виник проєкт DisinfoChronicle, — каже Ольга. — Наша команда почала збирати фейки, маніпуляції й меседжі російської пропаганди. Саме ця швидка реакція допомогла нам: ми розуміли, як працює російська пропаганда, й прагнули задокументувати в одному місці якомога більше проявів російської дезінформації. Також ми прагнули пояснити, для чого Росії потрібен той чи інший фейк. Зараз, уже за рік, проєкт розвинувся. Ми пояснюємо, як працюють тактики російської пропаганди тощо».
За словами Ольги Білоусенко, інструменти штучного інтелекту потрібно освоювати, щоб за їх допомогою, наприклад, працювати з великими масивами даних.
«Штучного інтелекту варто не лякатися, а навпаки — вчитися з ним працювати. Наприклад, саме завдяки таким інструментам аналітикам та аналітикиням “Детектора медіа” вдалося проаналізувати великі масиви даних в рамках досліджень виправдальної риторики Росії, гендерної дезінформації тощо», — каже вона.
