Отар Довженко: «1+1» став досить жорстким до «слуг народу», але Зеленський залишається для них «священною коровою»

Про спілкування української молоді з президентом Володимиром Зеленським в прямому ефірі шоу «Право на владу» телеканалу «1+1» головний редактор видання «Детектор медіа» Отар Довженко спілкувався в ефірі Громадського радіо.

Я схиляюсь до того, що це була частина певної кампанії зі зміни іміджу та позиціювання Зеленського. Ми спостерігаємо це навколо Дня Незалежності: як він поводився, виступав. Це своєрідне продовження цієї іміджевої кампанії. «1+1» тут виступив майданчиком для зміни іміджевої картини Зеленського. Формат досить винахідливий. У мене є припущення, що це спроба сподобатись тій аудиторії, яка дотепер була якщо не проти Зеленського, то принаймні холодна до нього. Чи це початок президентської виборчої кампанії? Можливо.

Судячи з досліджень та моніторингів «Детектора медіа» «1+1» ​став досить таки жорстким щодо частини фракції «Слуга народу», достатньо критичним до уряду. Єдина людина, яку вони не дозволяли собі чіпати — це особисто Зеленський. Він лишався для них священною коровою. Разом з тим, ще одне моє спостереження: українська політична традиція, що президент не може ні з ким сперечатися. Українські президенти ніколи не вступають в ефірах у суперечки. У принципі всі президенти обирають формат, де говорять вони, а їх співрозмовники можуть хіба що доповнювати.

З погляду політтехнологій це розумно, бо президент не має ставити нікого на свій рівень. З погляду інтересів аудиторії це певною мірою прикро, бо хотілося б бачити не тільки хор однодумців, а й людей, які могли б закинути президенту, що він робить щось не так, як варто було б робити.

Головне, що закидають Володимиру Зеленському — це те, що він клоун, що він несерйозний, що він людина, яка зробила собі ім’я на гуморі й хоче жартома керувати державою. Зараз же він позиціює себе як людину, яка мало знала, не дуже розуміла, у що вона влізла, але потім перегрупувалась і зараз починає розуміти, що таке національний інтерес. Один експерт сказав, що за 2,5 роки ми повернулися до «Армії. Мови. Віри». Ті державницькі цінності, які Зеленський на початку боротьби за президентське крісло висміював, відкидав і заперечував, він зараз визнає і сам підіймає, як прапор.

Ніякі президенти в минулому не намагалися бути близькими до народу аж настільки. Не намагалися бути настільки панібратськими з медіа та громадянами. Зеленський поводився досить панібратськи й з людьми, які з ними спілкувалися вчора в студії. Панібратство до співрозмовників — тактика президента, яка позбавляє зброї. Він може собі дозволити зазирнути виборцям в очі й сказати: «Ну підтримайте нас ще трошечки».

Повний запис розмови слухайте в аудіофайлі за посиланням.