Отар Довженко: “Менторство – найкращий спосіб навчитись журналістики”

Про неформальну журналістську освіту керівник Центру аналітики та моніторингу ГО Отар Довженко розмовляв з журналісткою MediaLab Анною Сєдих.

Чи потрібна медійникам університетська журналістська освіта

Отар Довженко переконаний, що навчання на факультеті журналістики в Україні має дуже мало спільного з перспективою стати журналістом. «Усі винятки, про які я знаю, створені руками викладачів-ентузіастів, що розуміють безнадійність і безперспективність цієї псевдоосвіти, але в них ніколи не буває шансів виправити це до кінця. Думаю, що найбільших успіхів у цьому досягла колишня Школа журналістики Українського католицького університету (2011-2019), де я працював, та Могилянська школа журналістики».

Отар радить здобувати іншу якісну освіту, а паралельно намагатися взяти будь-які знання про медіа й журналістику, які можна здобути факультативно.

Досвід неформальної освіти

Отар розповідає, що його найкращим освітнім досвідом була робота в редакціях, співпраця з іншими медійниками та майстер-класи Школи журналістики УКУ, які він сам організовував. «Якихось спеціальних курсів я не проходив, окрім проєкту Digital Media For Universities, на який мене відрядили від Школи журналістики УКУ у 2012 році. Це був проєкт на базі Могилянської школи журналістики й там мене, наприклад, змусили зареєструватися в інстаграмі».

Цінність неформальної освіти

Отар розповідає, що цінність курсів журналістики та медіа полягає в можливості отримати знання та досвід від блискучих фахівців, нехай побіжно та поверхово. «Звісно, від цих знань у головах затримується не так багато, як хотілося б. Але, наприклад, якісь головні тези про аналітичну журналістику я людям за півтори години передав – і вони вже пам’ятатимуть, що таке аналітика, з чого вона починається, як діяти, аби написати аналітичний текст. Чи міг би я замість лекції дати їм почитати текст? Ну, напевно. Але досвід показує, що прочитаний текст, навіть якщо він дуже круто написаний, практичний і корисний, вивітрюється з пам’яті набагато швидше, ніж почуті слова».

Можливості для розвитку

Отар впевнений, що менторство – найкращий спосіб навчитися журналістики. Найдієвішою вважає модель, організовану свого часу в Школі журналістики УКУ. «Люди, відібрані за потенціалом і мотивацією, працюють у командах із менторами та з першого дня входять у практичну журналістику. Починають писати й знімати для справжніх медіа. Водночас ментор-редактор на початку їм допомагає, не дає розбити голову об стінку, але дає набити базові ґулі й зрозуміти, що до чого. Моя практика шість років поспіль показувала, що за чотири місяці інтенсивної роботи люди вже майже цілком готові працювати в медіа. За півтора року такого навчання вони вміють усе й самі можуть починати вчити інших журналістів,» – розповідає Отар.