Отар Довженко: “Політики, які просувають інтереси Росії, мають перестати бути недоторканними в Україні”
Одразу кілька проросійських видань, політиків та колишніх чиновників поширили недостовірну інформацію про нібито заборону в Україні роману Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита”. Втім, заборонено насправді видання конкретного видавництва “Азбука-Аттікус” через передмову, в якій згадано людей, котрих за публічну підтримку військової інтервенції в Україні внесено до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Керівник Центру аналітики і моніторингу ГО “Детектор медіа” Отар Довженко прокоментував ситуацію для видання “Укрінформ”:
“Перелічені медіа (“Страна”, “Вести” тощо) — це інструменти проросійських політиків. Вони фінансуються і використовуються для впливу на громадську думку та політичний процес із кінцевою метою повернути цих політиків до влади. Це не має нічого спільного з власне медіа, які працюють в інтересах аудиторії та заробляють гроші, продаючи свої послуги (контент або рекламу). Вся інформаційна картина, яку вони створюють, спрямована на маніпуляцію, спотворення дійсності та просування на цьому тлі інтересів політичних патронів.
Боротися проти інструментів немає великого сенсу. Політики, які просувають в Україні інтереси Росії та їздять до Путіна по завдання, повинні перестати бути недоторканними в Україні. Якщо вони почнуть нести реальну відповідальність за роботу в інтересах агресора, у них швидко зникне і ресурс, і мотивація фінансувати квазімедіа. Пам’ятаєте, була колись Комуністична партія, яка ще кільканадцять років тому мала одну з найбільших фракцій у ВР, більшості в місцевих радах і чималенький медійний вплив. Після Майдану влада не побоялася вивести комуністів із політичного поля — її за це, звісно, критикували, але тепер про Компартію ніхто вже й не згадає. Отже, в принципі це можливо, треба лише мати політичну волю й не боятися дискомфортних наслідків. Втім, ми бачимо протилежний процес. Поки російські агенти-політики легально працюють в українському правовому полі, російські агенти-медіа будуть квітнути, міцніти й матимуть дедалі більший вплив на аудиторію.
Дезінформація, якою займаються проросійські медіа (в першу чергу медведчуківські і пул “умовного оточення Януковича”, як ми це називаємо — “Страна”, “Вести” і тому подібне), справді дуже дієва, бо адресована правильній аудиторії. Це або люди, яким у принципі не подобається Україна і все українське, або люди, незадоволені та ображені ситуацією в країні після Майдану. І якщо перших за статистикою не більше 20%, то резерв незадоволених і ображених ще величезний. Першим можна розповідати про утиски російськомовних, другим — про відмову влади “через русофобію” купувати суперефективну російську вакцину. І так далі. Спростовувати цю дезінформацію, звісно, потрібно, але це не змінить ситуації кардинально, бо цільова аудиторія цих медіа рада обманюватись і не вірить жодному іншому джерелу (навіть очевидним об’єктивним фактам). Єдине, що можна зробити — постачати правдивою інформацією тих людей, які ще не завербовані цими медіа”.
