Отар Довженко: “Варто остерігатись наративу “вам недоговорюють, але зараз ви взнаєте, як насправді”
Головний редактор “Детектора медіа” Отар Довженко у коментарі виданню “Репортер” розповів про природу фейків та те, в чому шкода “офіційних фейків”.
На думку Отара Довженка, окремо від фреймів і наративів фейки — як віруси на відкритому просторі, довго не живуть і багато шкоди завдати не можуть. Хіба що якісь функціональні фейки, які, наприклад, спричиняють паніку в конкретній місцевості або змушують людей пити йод.
«Якщо коротко, то фейки та маніпулятивні твердження складаються в меседжі, а меседжі – в ширші наративи, які утворюють зрештою фрейми – способи бачення ситуації. – пояснює Довженко. – Наприклад, «Україні краще було б відразу здатися, щоб не гинули мирні люди» – це фрейм. Він передбачає певну градацію цінностей (життя людей важливіше за незалежність і державність), маніпулятивно відсуває на другий план питання неприйнятності агресії, перекладає відповідальність з агресора на жертву. У цей фрейм можна вписати будь-які наративи: «Зеленський наказав чинити спротив, бо хоче зберегти владу», «українські військові мали б вийти з міст у чисте поле, щоб не наражати на небезпеку цивільних» – якщо він уже встановився в людині в голові, вона повірить у що завгодно».
Сьогодні немає універсальної поради, яка б допомогла вберегтися від російської пропаганди. Але найпростіше, що можна зробити – це не користуватися російськими джерелами інформації, не читати анонімні Telegram-канали, критично сприймати все, що поширюється в різних групах та спільнотах.
«Припустімо, що ви не є цільовою аудиторією основного масиву російської пропаганди, спрямованого на адептів російського світу – про високу місію російської нації з порятунку світу від нацизму, про те, що всі проти Росії, але Бог за Росію, і тому подібної маячні. Припустімо, що ви людина адекватних і не проросійських поглядів. У такому разі вам потрібно остерігатися будь-якої інформації, яка на старті сигналізує, що всі вам брешуть і недоговорюють, а зараз ви дізнаєтесь, як є насправді. Саме на цю приманку російська пропаганда ловить мільйони людей у світі. Їм пропонують неправдиву, спрощену, спотворену, ідіотську альтернативу реальності, і вони думають: о, це цікаво!», – говорить Отар Довженко.
Зараз усі проросійські медіа в Україні паралізовані, а більшість російських джерел — заблоковані. Тому пропаганда просочується або через соцмережі (в тому числі ті, які в росії заборонені й заблоковані), або у відображеному вигляді – в переказах, в уривках російського телебачення, які українці публікують із міркувань «подивіться, які вони ідіоти» або «дивіться, як вони нас ненавидять».
Також, на жаль, бувають випадки, коли фейки поширюють офіційні джерела. Один з прикладів «офіційних» фейків – мітки, за допомогою яких окупанти нібито наводять ракети. Такими ж “фейками” були й історії про ромів, які вкрали танк; жінку, яка сплутала вовка з собакою; селян, які злили паливо з російських танків.
«Особисто я вважаю такі вигадки шкідливими, – каже Отар Довженко. – Мені завжди дуже сумно, коли щось таке чергове з’являється, всі навколо захоплюються, починають це поширювати, а потім виявляється, що це брехня. Знаю багатьох людей, які закликають розрізняти «міфи» і «фейки», мовляв, усе це міфи. Але на мою думку, краще радіти справжнім перемогам і досягненням, яких українським військовим не бракує, ніж вигадувати якісь неймовірні казки про льотчика, який збив 40 російських літаків, або вкрадений циганами танк. Що ж до вовка, якого сплутали з собакою, то це геть печально — оригінал цієї байки походить із російського інтернету далеких довоєнних часів. Те, що наші люди це поширюють, для мене досить прикрий симптом. Раджу всім замість побрехеньок шукати факти і свідчення, які дозволяють оцінювати ситуацію тверезо. Не впадати в паніку чи відчай, коли ситуація здається поганою. Не впадати в ейфорію і не розслаблятися, коли ситуація здається чудовою. Війна – це в будь-якому разі погано, але нам потрібно її витримати, а нашій армії — перемогти».
