Плюралізм піару та джинси. Про що свідчать моніторинги медійного виміру парламентської кампанії-2019

18.07.2019 Світлана Чернецька Новини

Політичний піар та джинса протягом парламентських виборчих перегонів заполонили українське телебачення та онлайн-медіа. Найбільше джинси та чорного піару проти політичних опонентів медіаексперти виявили в інтересах партії «Опозиційна платформа — За життя». Щоправда, така активна присутність в інформаційному просторі «ОПЗЖ» вдалася завдяки аж трьом інформаційним каналам («112 Україна», NewsOne, ZIK) і сайту «112.ua», якими володіє соратник одного з лідерів політсили. Інші медіа відзначилися плюралізмом, але не інформації, а піару та джинси. Про ці та інші тенденції парламентських перегонів у медіапросторі розповіли медіаексперти 17 липня на пресконференції «Фейки. Цензура. Соціальна джинса. Особливості парламентської кампанії-2019».

На телебаченні плюралізм піару замість плюралізму інформації

Ситуацію в українському телевізійному просторі голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова назвала плюралізмом піару. Більшість каналів подає достатньо збалансовану інформацію про учасників парламентських виборів, у токшоу беруть участь майже всі лідери парламентських перегонів. «Але це все піар. Плюралізм піару, а не плюралізм інформації, — звернула увагу Наталія Лигачова. — На таких телеканалах, як СТБ, ICTV, “Україна”, регулярно щодня виходять дайджести виборів, піарні матеріали. Найбільше через це потерпають ті політичні сили, які, за їхніми словами, принципово відмовилися від джинси. Це означає, що телеканали настільки розбещені можливістю висвітлювати таким чином вибори, що навіть тих, хто не джинсує, вмикають в цю ж обойму, роблять такі самі піарні матеріали й цим забезпечують баланс».

Найбільша кількість матеріалів із ознаками замовності в новинах загальнонаціональних телеканалів стосується партій «Опозиційна платформа — За життя» («ОПЗЖ») та «Опозиційний блок». При цьому практично весь піар «ОПЗЖ» сконцентрований на телеканалах, контрольованих Віктором Медведчуком («112 Україна», NewsOne і ZIK, що належать його соратнику Тарасу Козаку), а також на «Інтері». Наприклад, ці канали протягом тижня щодня говорили про італійський кінофестиваль за участі Віктора Медведчука й Оксани Марченко, де було представлено в позаконкурсній програмі фільм Олівера Стоуна «Нерозказана історія України» за участю Віктора Медведчука та Володимира Путіна — провокативний для України фільм, зауважила пані Лигачова.

Наталія Лигачова

Інші телеканали майже не згадують «ОПЗЖ» та не запрошують її представників на свої токшоу. «Важко сказати, що це цензура. З одного боку, це дисбаланс. Одній із політсил, яка може бути другою за результатами парламентських виборів, багато телеканалів не надають ефіру. З іншого боку, ми розуміємо, що це за партія, яке там фінансування…» — констатувала Наталія Лигачова.

Найбільш драматична конфліктна лінія в телепросторі, яку фіксують моніторинги «Детектора медіа», — це боротьба між «ОПЗЖ» та «Опозиційним блоком». «Тут є чорний піар, фальшиві рейтинги, звинувачення у зв’язках із владою та перетягування окремих осередків у регіонах», — зазначила пані Лигачова.

При цьому кількість чорного піару на телебаченні трохи зменшилася під час парламентської кампанії у порівнянні з президентськими виборами. Чорний піар переважно сконцентрований на телеканалах соратника Віктора Медведчука, зауважила пані Лигачова. Зокрема, під час парламентської кампанії змінилася риторика цих мовників щодо Володимира Зеленського: «Якщо під час президентської кампанії ці канали дуже рівно висвітлювали Зеленського, іноді навіть позитивно, то під час цієї кампанії критика на адресу Володимира Зеленського та “Слуги народу” підсилилася».

За словами пані Лигачової, партія «ОПЗЖ», яка активно використовує телеканали Медведчука у своїх інтересах, «закидає президенту невиконання обіцянок припинити стріляти та продовження зовнішнього політичного та гуманітарного курсу Порошенка. Водночас вимагає призначення Бойка прем’єром, тобто просуває свої інтереси».

Чорний піар щодо Зеленського та його політсили був зафіксований і на Прямому каналі.

Загалом інформаційні канали перейшли на рейки «просування своїх офіційних та неофіційних власників та їхніх партій до парламенту», — зазначив експерт ГО «Детектор медіа» Ярослав Зубченко. Для цього п’ять інформаційних каналів, які моніторить «Детектор медіа» (Прямий, «112 України», NewsOne, ZIK та 24 канал), використовують кілька способів.

По-перше, запрошують одних і тих же гостей на свої ефіри. «У прайм-таймі — найбільше гостьових студій, гості отримують більше уваги і просувають найбільше меседжів. Там немає випадкових людей, а є наближені політики: члени партій, списочники або чинні нардепи, чиновники», — пояснив Ярослав Зубченко.

Наприклад, на каналах Тараса Козака гості циркулюють між різними програмами в один і той самий день. Часто це самі представники партії «ОПЗЖ», політичні експерти, колишні чиновники або «замовні соціологи». Трапляються й несподівані підозрілі гості, як-от Михайло Поплавський, який «на каналах Медведчука розповідає, що в нього високий рейтинг і він посяде друге місце на виборах».

По-друге, на телеефірах присутні самі власники каналів. «Порошенко розповідає, що в нього політичний спецназ, Садовий каже, що без “Самопомочі” в парламенті постраждає національна безпека, Медведчук цитує своїх журналістів в ефірі, вітаючи їх із днем народження», — зазначає експерт «Детектор медіа».

Світлана Єременко, Ярослав Зубченко, Оксана Романюк

Ба більше, самі ведучі підіграють інтересам власників, хоча під час виборів мали би виконувати роль «наглядових псів демократії». Ярослав Зубченко виділив три типи ведучих: умовні рецензенти — розповідають глядачам, що їм потрібно думати; цензори (представницею цього підходу є Світлана Орловська) — реагують на критику власника каналу; підставки для мікрофонів (найбільше на каналах Медведчука) — озвучують запитання й чекають, поки політик виговориться.

На інформаційних каналах також багато чорного піару. 24 канал критикує Петра Порошенка за провалені реформи, корупцію, Прямий канал щодня критикує Володимира Зеленського за те, що він «україноненависник, знищує державу, федералізує її, об’єднується з Медведчуком». Канали Тараса Козака критикують і Петра Порошенка, й Володимира Зеленського, а також у своїх ефірах просувають російські наративи: євроскептицизм, дружбу з Росією й тезу, що в Україні громадянська війна, а російська агресія заперечується. Крім того в ефірах інформаційних каналів присутня мова ворожнечі та дискримінація, на що не реагують ведучі каналів.

Світлана Єременко, Ярослав Зубченко

Про всі тенденції в українському телевізійному просторі під час парламентської виборчої кампанії 2019 року читайте тут.

Онлайн-медіа заполонили чорний піар та джинса

В онлайн-медіа експерти Інституту масової інформації простежили негативні тенденції. У період парламентської кампанії політичних матеріалів із ознаками замовності було вдвічі більше, ніж під час президентських виборів. Основними замовниками стала партія «Опозиційна платформа — За життя». «На її частку припала понад половина всіх матеріалів з ознаками замовності. І це кричущий факт. Наші експерти навіть сумнівалися, наскільки це можна називати джинсою, оскільки це вже межує з цензурою», — наголосила Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації.

Ярослав Зубченко, Оксана Романюк

В онлайні найбільше джинсував сайт «112 Україна», де більшість матеріалів стосувалася «ОПЗЖ», уточнила Олена Голуб, керівниця аналітичного відділу Інституту масової інформації. На сайті «Обозреватель» експерти помітили так званий плюралізм джинси. «Розміщують матеріали всі, хто платить гроші», — пояснила Олега Голуб. А на сайті «Znaj.ua» простежили іншу тенденцію — в перші дві хвилі моніторингу на сайті просували діяльність президента Зеленського, матеріали були компліментарні, а під час третьої хвилі почали просувати «ОПЗЖ».

В інтернет-медіа, як і на деяких телеканалах, велася боротьба між «ОПЗЖ» та «Опозиційним блоком», оскільки партії працюють на одному електоральному полі.

Олена Голуб зазначила, що доволі складно відстежувати замовні матеріали стосовно чинних президента та прем’єр-міністра, оскільки їхня діяльність — це суспільно важливі теми й багато таких матеріалів джинсою не вважається.

Олена Голуб

Тренд в онлайн-медіа, який відрізняється від телевізійного, — зростання чорного піару. Його також було вдвічі більше порівняно з президентською кампанією: «Такої кількості чорного піару ми не фіксували ще жодного разу на українських виборах. Чорний піар в онлайні склав 12 % від загальної кількості джинси. Це більше ніж кожен десятий матеріал», — констатувала Оксана Романюк.

Стосовно російських наративів в онлайні, то російські медіа почали активно критикувати Володимира Зеленського і продовжили критикувати Петра Порошенка. Напередодні президентських виборів Зеленський висвітлювався більш нейтрально, адже російський політикум не знав, чого від нього очікувати, пояснили експерти ІМІ. Російські ЗМІ й так звані медіа в ОРДЛО активно цитують представників «ОПЗЖ». А ті, у свою чергу, активно їздять до Москви: Медведчук, Рабінович, Шуфрич, Бойко.

Інститут масової інформації також моніторив регіональні медіа в усіх областях України. Найбільша частина джинси припала на Тернопільську, Одеську та Херсонську області. Майже половина матеріалів із ознаками замовності стосувалася мажоритарників або місцевих політиків, чиновників. На другому місці «ОПЗЖ» — близько 10 % джинси, на третьому — «Слуга народу», далі — «Європейська солідарність».

Регіональні медіа: майже третина матеріалів маніпулює свідомістю громадян

У регіональних медіа протягом парламентської кампанії значно збільшилася кількість політичних замовних матеріалів, зазначила Світлана Єременко, директорка Інституту демократії імені Пилипа Орлика. Інститут проаналізував понад 2660 матеріалів у роздержавлених медіа десяти областей: Донецької, Луганської, Запорізької, Черкаської, Вінницької, Кіровоградської, Закарпатської, Волинської, Хмельницької та Миколаївської.

«Середній відсоток матеріалів із ознаками замовності — 26,8 %. Якщо додати сюди ще матеріали з пропагандистськими меседжами, маємо третину матеріалів, які маніпулюють свідомістю громадян», — розповіла пані Єременко.

Світлана Єременко

Найбільше матеріалів із ознаками замовності спостерігалося в Донецькій, Хмельницькій та Запорозькій областях. Деякі видання зловживають піаром місцевих депутатів. Світлана Єременко зазначила, що крім джинси в регіональних медіа часто трапляються матеріали з неналежно маркованою рекламою.

Також вона звернула увагу, що протягом президентських виборів медіаексперти не помічали в регіональних ЗМІ меседжів російської пропаганди. Але перед парламентськими виборами зафіксували такі меседжі у Хмельницькій, Донецькій, Миколаївській, Закарпатській областях.

Парламентські вибори — не президентські

Порівнювати парламентські вибори із президентською кампанією практично неможливо, зазначила Ольга Айвазовська, голова громадянської мережі «Опора». Адже тепер набагато більше стейкхолдерів. ЦВК зареєструвала 5966 кандидатів у народні депутати, з них 3083 балотуються в одномандатних мажоритарних округах.

«Частково це відповідь на питання, чому ця кампанія більш масована з точки зору насичення агітаційними прихованими матеріалами у ЗМІ на місцевому або національному рівні. Учасників процесу набагато більше», — пояснила Ольга Айвазовська.

Ольга Айвазовська

Вона також розкритикувала діяльність Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. За словами пані Айвазовської, протягом свого моніторингу на президентських та парламентських виборах «Опора» неодноразово зверталася до Нацради щодо агітаційних матеріалів у медіа та порушення виборчого законодавства. «Але скласти адмінпротокол і накласти штраф, на жаль, Нацрада не змогла. З їхніх слів, це питання інструкції, яка не передбачає порядку складання адмінпротоколів і накладання штрафу», — пояснила пані Айвазовська відповідь регулятора.

За даними «Опори», загалом по Україні під час парламентської кампанії складено 817 адміністративних протоколів, переважно за порушення правил ведення виборчої агітації, які стосувалися не тільки медіа.

Голова «Опори» звернула увагу на тенденцію цих парламентських виборів — значну кількість тематичних двійників. «Це не завжди однойменні кандидати, але це кандидати, які (у своїх біографіях, наприклад, у місцях роботи. — Авт.)імітують назви політичних партій. Загалом ми зафіксували таких двійників 55 зі 199 одномандатних мажоритарних округів проти партії “Слуга народу”. На другому місці партія “Голос”, такі двійники в шести округах. За даними поліції, 97 осіб опитано щодо справ за цими порушеннями. У нас є 24 ідентичних двійники, які балотуються в одномандатних мажоритарних округах», — пояснила пані Айвазовська.

Вона акцентувала на тому, що «без належного регулювання та ефективних регуляторів, наші з вами звіти залишаться лише стимулом до саморегуляції або відповідної громадської думки для тих осіб, які використовують ці технології».