Пріоритети розвитку НСТУ в наступні п’ять років: бачення Вадима Міського

Минулого тижня на конференції громадських об’єднань, що діють у сфері захисту інтересів дітей та молоді, програмного директора ГО “Детектор медіа” Вадима Міського обрали членом Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України на другий строк.

Вадим Міський написав блог про власне бачення викликів, які стоять перед НСТУ та пріоритетах своєї роботи в наступній п’ятирічній каденції.

1. Розвивати лідерство в інформаційному мовленні. 

Завдання особливо актуальне у зв’язку з санкціями щодо телеканалів Медведчука: медіаспоживачі мають отримати якісний інформаційний контент на всіх платформах суспільного мовлення. Насправді, усі передумови для цього ми маємо. Суспільне мовлення вже є лідером на ринку інформаційних радіостанцій — слухайте Українське радіо. Поступово наближуємося до лідерських показників у ніші новинних сайтів — читайте suspilne.media. Будується новий конвергентний Ньюсхаус для всіх платформ НСТУ, який повноцінно запрацює вже в цьому році. Залишається підтягнути телевізійні показники, зокрема пропонуватиму обговорити перспективи утворення суто інформаційного телеканалу, оскільки ринкова кон’юнктура відкриває перспекитвну нішу для цього.

2. Стати медіа для молодої аудиторії.

Основні напрями діяльності НСТУ, затверджені Наглядовою радою на початку 2017 року, ставлять перед компанією таке завдання: «У вимірі суспільної трансформації особливий акцент має бути зроблений на мовлення для дитячої та молодіжної аудиторії, спрямоване на формування цінностей та компетентностей нових членів суспільства, спроможних успішно конкурувати у сучасному відкритому світі та, водночас, гарантувати для себе постійну безпеку середовища існування». На їх виконання компанія минулоріч розробила, а Наглядова рада затвердила Концепцію дитячого та підліткового мовлення, яка детально описує способи взаємодії з різними віковими групами та робить акцент на створенні нових цифрових медіаактивів для дитячої та підліткової аудиторії, створення контенту спільно з молоддю, патріотичне виховання, тіснішу співпрацю з молодіжними організаціями та профільними державними інституціями.

Необхідно згадати, що в попередні роки компанія теж не стояла на місці, і вже зараз в ефірі є молодіжна радіостанція «Промінь» з частотами у більшості обласних центрів, онлайн-радіо «Казки», ряд телевізійних проектів та подій, що залучають юнацьку аудиторію — Радіодиктант національної єдності, Дитяче Євробачення, конкурс для юних музикантів-інструменталістів «Я віртуоз» від Симфонічного оркестру Українського радіо тощо.

3. Діджиталізація.

Аудиторія традиційних медіа невпинно старіє, і вже за 10 років нас чекає зовсім інший медіаринок, на якому домінуватимуть нелінійні аудіовізуальні сервіси: відеоплатформи на зразок Netflix, стрімінгові та подкастингові аудіоплатформи та інформаційні вебсайти. Тому для того, щоб залишатися медіа, передовсім, слід все більше діджиталізуватися. Вже сьогодні НСТУ є найсильнішим виробником аудіоконтенту, і я бачу свій пріоритет у нарощенні його цифрової дистрибуції. Відеоконтенту ми виробляємо суттєво менше, спроможність втрачалася поступово протягом 20 років, тому на мій погляд у цьому напрямі нам необхідне нове творче дихання, а маючи контент ми зможемо нарощувати і його цифрову дистрибуцію, зокрема, і на власній відеоплатформі. Щодо інформаційного мовлення — з огляду на темпи розвитку, я переконаний, що за рік-два Суспільне буде серед лідерів інформаційних вебсайтів.

4. Рух Суспільного мовлення в регіони.

Протягом перших чотирьох років компанія пережила болісний досвід скорочень у регіональних філіях. На моє глибоке переконання, зараз настав час для розширення присутності Суспільного мовлення в регіонах. Нещодавно голова профільного парламентського комітету Микита Потураєв озвучив ідею, що Суспільне має дійти до кожної громади. Потрібно вивчити цю ідею, але одразу зауважу, що така стратегія потребуватиме передусім зміни системи фінансування НСТУ на більш стабільну. Зрештою, повсюдна присутність Суспільного мовника допоможе стабільності та інформаційній безпеці всієї країни. Пропозиції щодо нової моделі фінансування були сформульовані вже кілька років тому і чекають на розгляд.

5. Суспільне – провідник української культури.

Нова амбітна ціль Суспільного мовлення, на мою думку, має полягати у нарощені іміджу Суспільного мовлення як провідника української культури, як у самій Україні, так і закордоном. Для цього є чудова база — Радіо «Культура» з обмінами ЄМС та розмаїттям власного високоякісного виробництва, Будинок звукозапису Українського радіо як відмінний концерт-хол та прямоефірна оркестрова студія. Оркестри та хори радіо, що мають світове визнання. Також є окремий телеканал UA:Культура. Передусім необхідно посилювати промоцію, щоб про унікальні продукти Суспільного дізналися більше людей, а також розглянути ідеї проведення регіональних пітчингів на контент культурного спрямування та уніфікувати роботу архівів НСТУ для збереження унікальної аудіовізуальної культурної спадщини.

6. Суспільне як фактор єднання українців.

Я захоплююся динамікою подій, які організовує Суспільне мовлення для єднання суспільства навколо різних речей. Наприклад, Радіодиктант єднає слухачів та глядачів навколо української мови і є найпомітнішою подією з цієї теми в Україні та світі. Євробачення та спортивні трансляції єднають суспільство навколо музики та спорту. Цей потенціал подій, що єднають країну, треба нарощувати. Суспільне — це більше, ніж медіа, це фактор єднання українців.

Деякі з цих пріоритетів можна реалізувати через ухвалення стратегічних документів, деякі через призначення компетентних людей на виконавчі посади, дещо — шляхом переговорів зі стейкхолдерами у владі, бізнесі, громадянському суспільстві, у колі міжнародних організацій та партнерів, а також всередині компанії.

Дякую за висунення та підтримку моєї кандидатури громадським організаціям — НСОУ «ПЛАСТ», Молодий Народний Рух, Фундація Суспільність, Український незалежний центр політичних досліджень, Центр громадянського представництва «Життя», Юнацький корпус, Сумський обласний комітет молодіжних організацій, молодіжна організація «Ліцей», Студентське братство Сумщини, Місто розумних, Простів рівних можливостей та Лабораторія демократичних трансформацій. Також дякую рідному Детектору медіа! Сподіваюся, всі чудові організації, що працюють із молоддю та обрали мене сьогодні своїм представником, долучатимуться до роботи над творенням українського, патріотичного та зорієнтованого на молодіжну аудиторію Суспільного мовлення.