Регуляція Telegram — новий законопроєкт від ВРУ
У парламенті зареєстрували законопроєкт про регулювання «платформ загального доступу до інформації», зокрема Telegram. У записці проєкту зауважують, що нині провайдери таких платформ не є суб’єктами у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту та відстеження недостовірної інформації.
Документ внесли народні депутати від різних фракцій, зокрема Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина від «Європейської солідарності», Микита Потураєв, Людмила Марченко від «Слуги народу», Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа від «Голосу» та Ірина Констанкевич від фракції «За майбутнє».
«На відміну від платформ спільного доступу до відео, платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації», — пояснили автори документа.
Законопроєкт встановлює вимоги до провайдерів платформ спільного доступу до інформації на вимогу розкривати структуру своєї власності та джерела фінансування. Умови не допускають діяльність в Україні суб’єктів у сфері медіа, які належать або фінансуються резидентами держави-агресора Росії.
Автори документа також пропонують встановити законодавчу презумпцію, згідно з якою неможливість здійснити перевірку через відсутність комунікації з провайдером, представництв і ненадання витребуваних документів та інформації є підставою для визнання структури власності такого провайдера непрозорою.
У записці проєкту посилаються, зокрема, на дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine, згідно з яким, популярність телеграму серед українців як платформи для отримання інформації перевищує ютуб у 4,5 рази — 72% проти 16% відповідно. На думку ініціаторів законопроєкту, платформа повинна регулюватися не менше, ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням.
У документі також зауважується, що платформа «Телеграм» «може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особам. (…) Також українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram».
Сам телеграм заперечує свої зв’язки з Росією. «Телеграм ніколи не був юридично чи фізично пов’язаний з Росією і не має там співробітників, обладнання чи офісів», — заявив MediaSapiens представник компанії Ремі Вон, коментуючи подання законопроєкту.
Попри загрози для національної безпеки та заходи, які вживаються нашою державою для протидії дезінформації, державні органи України ніколи не досліджували і не перевіряли аргументи щодо загрози месенджера «через відсутність відповідних повноважень і необхідного регулювання».
«Даний законопроєкт спрямований на те, щоб такі повноваження надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, яка виконує аналогічні функції стосовно інших платформ», — йдеться в записці.
Голова ГО «Детектор Медіа» Наталія Лигачова зауважує: «Стосується законопроект, як на мене, зокрема, того, щоб всі були в рівних умовах регулювання. Тобто це не законопроект лише про Телеграм. Інша справа — що саме Телеграм в нас з одного боку самий популярний месенджер, з іншого — взагалі ніяк не регульований, неконтрольований ані суспільством, ані державою, і багатьох це влаштовує».
Метою законопроєкту є створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію права на свободу слова та водночас захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів.
Оригінал публікації на сайті «Реанімаційний пакет реформ»
