Регулювати інтернет-медіа треба синхронно з кращими практиками Ради Європи, — Галина Петренко
Обидві версії законопроєкту про медіа народні депутати днями відправили на доопрацювання. Документ мав урегулювати поширення масової інформації.
Серед коментарів інших експертів про те, що не так із законопроєктами, Укрінформ подає думки директорки ГО «Детектор медіа» Галини Петренко.
По-перше, законопроєкт мав намір регулювати всі інтернет-медіа, включно з блогерами, каже експертка. Регулювати блогерів мала б Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, половина членів якої де-юре призначається парламентом, половина – президентом, але…
«Де-факто в нинішніх умовах монобільшості 100% складу регулятора призначає президент, і назвати цей орган незалежним, на жаль, не можна. Крім того, блогерів дуже багато, просто безліч, і промоніторити весь їхній контент Нацрада не зможе. Отже, виникає ризик вибіркового регулювання та покарання», – наголошує Галина Петренко.
Другим важливим моментом у законопроєкті є співрегулювання. «Оскільки законопроєкт запропонував поширити дію регулювання на всі інтернет-медіа, то справедливо вважати як мінімум усі інтернет-видання (такі як «Лівий берег», «Ліга», «Українська правда» тощо) частиною індустрії, гідної увійти до органу спільного регулювання на рівні з медіагрупами (як максимум, з букви закону виходить, що таке право мають і всі блогери, але на практиці навряд чи багато хто з них захоче для цього зареєструватися), – підкреслює вона. – Але в законопроєкті норма про створення органу співрегулювання виписана таким чином, що всі медіа за виключенням сьогоднішніх ліцензіатів Нацради (тобто телеканалів, радіостанцій і провайдерів) не зможуть доєднатися до органу співрегулювання. Створюється ризик розділення ринку на дві частини, одна з яких регулюватиметься за якоюсь привілейованою процедурою».
Третім важливим моментом є рішення законодавців почати регулювати іноземні ОТТ-платформи (Netflix, Megogo та інші сервіси відеотранслювання) та соціальні мережі. І в цьому питанні, за словами Галини Петренко, норми законопроєкту «Про медіа» потрібно розглядати в комплексі із законопроєктом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість…» (№2634), який пропонує обкладати їх 20% ПДВ.
«Основна проблема полягає в тому, що ці норми законопроєкту «Про медіа» наразі виписані таким чином, що розповсюджуються абсолютно на всі іноземні медіа: не тільки Netflix чи Facebook, але і New York Times, і яке-небудь видання з Південно-Африканської Республіки. Навряд чи вони реєструватимуться в Україні, щоби українські користувачі отримали право купити їхню підписку. Отже, створюється ризик блокування доступу українських користувачів до джерел інформації з-за кордону та поглиблення піратства», – стверджує директорка ГО «Детектор медіа». І додає, що, розділ законопроєкту про мовлення громад виписаний таким чином, що є ризик перекреслення попередніх зусиль з роздержавлення комунальних ЗМІ на місцевому рівні, виведення їх з-під впливу локальних політиків.
«Треба синхронізуватися в регулюванні інтернет-медіа з кращими практиками Ради Європи, оскільки це сфера, в якій у всьому демократичному світі рішення ще тільки напрацьовуються», – наголошує Галина Петренко. Крім того, забезпечити незалежність регулятора від президента й парламенту. Як мінімум, прописати вищі вимоги до членів Нацради, ніж ті, які наразі пропонує законопроєкт, підкреслює вона.
«Також конкретизувати норми про співрегулювання: передбачити достатньо часу на реєстрацію всіх охочих увійти до складу робочої групи зі створення органу співрегуляції та унеможливити блокування членства в цьому органі всіх, хто захоче доєднатися згодом, – наприклад, за допомогою високих членських внесків або інших обмежень у статуті, – каже Петренко. – Ну, і подбати про незалежність від держави, чиновників і політиків суб’єктів мовлення громад – зокрема, посилити механізми забезпечення незалежності редакційних колективів від менеджменту та власників. Ця вимога про незалежність є справедливою не тільки для мовників громад, але й для всіх ЗМІ, діяльність яких має намір регулювати законопроєкт «Про медіа».
