Російський вплив у Великій Британії визначили два моменти: гроші та уявлення про Росію – Єгор Брайлян
У 90-ті роки минулого століття до Великої Британії виїхало чимало російських олігархів. Вкрадені у росіян гроші вони вкладали у футбольні клуби, медіа, бізнес-школи. За 20-30 років добре освоїлися у Британії, а встановивши контакти із впливовими британцями, забезпечували у цій країні постійний російський вплив.
Чому російська пропаганда успішно вкарбувалася у британське суспільство; чи залишаються російські олігархи настільки ж впливовими; що потрібно робити, аби протистояти проросійській ідеології? Про це у програмі Головне за день на ТРК «Перший Західний» розповів Єгор Брайлян, аналітик «Детектор медіа» та міжнародний оглядач.
Відеоверсія розмови – тут.
Російські олігархи крали гроші у Росії і вкладали у Британію
– У Лондоні досі перебувають росіяни, котрі переконані що в Росії – краще. Як давно росіяни працюють над поширенням російської ідеології у Великій Британії?
– Можемо почати з ХІХ століття. Саме тоді у Великій Британії жили Карл Маркс та Фрідріх Енгельс. Енгельс фінансово забезпечував Маркса. У Британії ліві теги завжди були популярними. Лейбористська партія (Робітнича партія), одна з двох основних, тривалий час була дійсно лівою, в сенсі такою, якими були соціалістичні партії чи компартії, яких підтримував Радянський Союз.
В радянські часи було багато шпигунських скандалів. Зокрема російські шпигуни були і в Великій Британії. Після 1991 року російські олігархи, до прикладу Борис Березовський та його друзі Петро Авен, Роман Абрамович, Олег Дерипаска, вкравши гроші у росіян, вкладали їх у футбольні клуби, медіа, бізнес-школи. Яскравим прикладом є «Blavatnik School» в Оксфорді – одна з найбільш престижних шкіл у світі. Її створив росіянин.
За 20-30 років росіяни добре освоїлися у Британії. Звісно не всі є олігархами, частина – середнього класу. Але вони зуміли потоваришувати з багатьма впливовими британцями. Так виник термін «лондонград». Це – книга двох британських журналістів, написана ще в 2000-их роках. У ній йдеться про чотирьох основних олігархів, які вкладали гроші у Велику Британію. З того часу «лондонград» це – термін для позначення російського впливу у Великій Британії.
Російський вплив у Великій Британії визначили два моменти. По-перше, це – гроші. Людина інвестувала у Британію, натомість проходила пришвидшену процедуру отримання громадянства чи виду на громадянство. Відтак усі заможні росіяни подалися на «золоті візи», вклали гроші і отримали притулок.
По-друге, це – уявлення про Росію, тобто російськоцентричність східноєвропейських досліджень в університетах. Це – серйозна проблема. Коли вони дивилися на Радянський Союз, Російську імперію або взагалі на східний регіон, як на російськоцентричний, вони ніколи серйозно не вивчали Україну, а якщо й вивчали, то з московської точки зору. На жаль, у Британії залишається ще багато проблемних моментів над якими потрібно спільно працювати.
Російська пропаганда вплинула на вихід Британії з ЄС
– Ще одним явним моментом в якому проявився російський вплив, став референдум про незалежність Шотландії і брекзит, тобто вихід Великої Британії з ЄС. Як тоді себе проявили проросійські медіа?
– У 2014 році відбувся референдум за незалежність Шотландії. Як відомо, у 60-их роках ХХ століття у Північному морі було знайдено нафту. І саме тоді розпочався рух за незалежність. Цікаво, що саме у Шотландії зберігається ядерна зброя Великої Британії. Тому Росія намагалася відсікти цю територію, аби її забрати.
У 2014 році ще ніхто детально не вивчав тему російського інформаційного впливу. Але тоді на території Великої Британії вже працювала російська телекомпанія RT «раша тудей». У 2016 році було відкрито офіс в Единбурзі. Він пропрацював лише 3 роки і його закрили.
Основним аргументом, чому Британія мала вийти з ЄС, який озвучувався під час брекзиту було те, що приїдуть мігранти з Близького Сходу, зокрема з Туреччини і почнуть чинити безчинства. Тоді прем’єр-міністр Девід Камерон вирішив через референдум отримати більше преференцій від Брюсселя. Не вийшло. Камерона досі ненавидять за брекзит. І загалом, через цю історію досі зберігається негативне ставлення до консерваторів. У 2014-2016 роках росіяни поширювали ці антимігрантські тези через компанії «RT», «Спутнік», різні фейсбук-групи.
Росіяни дуже майстерні в плані дослідження іноземних суспільств. До прикладу, вони знають, що британці – євроскептики, виступають проти ЄС, прагнуть до більш незалежної зовнішньої політики. Російські ідеологи використовували і посилювали ці тези за будь-якої нагоди.
До речі, цікавий момент щодо українського сліду в брекзит. Дмитро Фірташ, відомий проросійський олігарх українського походження, який вже тривалий час перебуває у Відні, був причетний до Домініка Каммінгса, колишнього радника Бориса Джонсона. Шурин Каммінгса був керуючим директором організації «Firtash Foundation», створеної Фірташем у Британії, в 2008 році. Більше того, у 2008 році саме на гроші Фірташа було створено кембриджські «Українські студії». В нульових Фірташ нормально засипав грошима.
– Яким зараз є вплив проросійської ідеології?
– На політичному рівні розуміють, що Росія, російська дезінформація та пропаганда є загрозою для Великої Британії. Але оскільки Британія – демократична країна, там дуже складно заборонити якийсь веб-сайт чи соцмережу. Для цього потрібні дуже вагомі докази.
Російські олігархи в Британії почуваються вже невпевнено
– Існує версія, що британці почали розуміти сутність російської пропаганди у 2018 році, коли було отруєно Скрипалів. До речі, ті самі злочинці, співробітники ГРУ, яких звинувачують у замаху на Сергія Скрипаля та його доньку причетні і до вибухів на складах у Чехії, у 2014 році. А як в реальності виглядає протидія російські пропаганді?
– Один із моїх колег, журналіст британської газети «Guardian» розповів, що зараз російські олігархи в Британії почуваються вже невпевнено. Пам’ятаємо, як Абрамович продав футбольний клуб «Челсі», як були накладені санкції та багатьох російських олігархів.
Але протидія російській дезінформації передбачає дві речі. По-перше, блокування тих ресурсів, що поширюють проросійську пропаганду. По-друге, формування альтернативних наративів і думок. Британці в абсолютній більшості підтримують Україну і в цьому немає сумнівів. Але в будь-якому випадку досить складно боротися з наративом, до прикладу, про порівняння Палестини і України (Україні всі допомагають, а про Палестину забули). Тобто і тут російська пропаганда намагається змістити фокус з російських злочинів в Україні та в інших країнах, де вона агресивно втручається на те, що Захід робив в Іраку, Афганістані та на глобальному Півдні.
Аби цьому протистояти, слід пояснювати, яким чином російська пропаганда впливає на суспільство і політику загалом, накладати санкції, змушувати росіян виводити свої активи. До речі, Велика Британія досі не проголосувала за замороження російських активів на території своєї держави. І над цим так само потрібно працювати. Водночас більше вивчати Україну. Більші знання про Україну будуть дієвим та вагомим способом боротьби з російською пропагандою.