«Росія втрачає свій вплив в Україні». «Детектор медіа» презентував соціологічне дослідження медіаспоживання

Громадська організація «Детектор медіа» презентувала результати соціологічного дослідження «Медіаспоживання в Україні: зміна медіапотреб та програш російської пропаганди». Один із висновків дослідників: інформаційний вплив Росії в Україні знижується, зокрема за рахунок зміни позиції мешканців східних і південних областей, які традиційно були більш вразливими до меседжів кремлівської пропаганди та дезінформації.

Загальнонаціональне дослідження проведене на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова у період з 17 по 22 грудня 2021 року. Повний звіт про результати дослідження можна переглянути тут.

«Росія втрачає свій вплив в Україні внаслідок власних дій, — сказав, презентуючи дослідження, аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський. — Третій рік ми бачимо позитивну тенденцію, яка відбувається за рахунок зміни поглядів наших співгромадян, які мешкають у південних і східних областях. Головним чинником, який на це впливає, є російська агресія. Після обрання Зеленського були різні очікування, але за три роки дедалі більше людей пристає на думку, що агресором є Росія, що Майдан був справедливим повстанням, а також дедалі менше виступає проти співпраці України з Міжнародним валютним фондом».

Опитування проводили у грудні, коли Росія почала збирати війська на кордоні України. За словами Петра Бурковського, українці змінили ставлення також до заборони окремих артистів та фільмів із Росії, які можуть загрожувати національній безпеці. Якщо торік відносна більшість опитаних вважала таку заборону помилкою, то тепер більше стало тих, хто підтримує такі заходи.

«Думаю, що критичну роль тут відіграла політика Росії, а також політика української влади — заборона телеканалів Медведчука, робота громадських активістів, які привертали увагу до російської пропаганди. Але без внеску Кремля у руйнування російського світу цього б не відбулося. Можливо, якщо гіпотетична загроза зникне, то ситуація може змінитися», — сказав Петро Бурковський.

Водночас українці обережно ставляться до ідеї державного регулювання роботи блогерів. «Чи регулювати блогерів — фахова, але дуже гаряча дискусія, яка тягнеться з 2019 року, — сказала директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко. — Було припущення, що в законі “Про медіа” може бути передбачене регулювання не тільки онлайн-медіа, а й блогерів. Ми вирішили, поки цей закон стоїть на паузі, запитати думку громадян».

Галина Петренко

Противників і прихильників цієї ідеї в Україні приблизно порівну. Найбільше проти регулювання блогерів виступають прибічники ОПЗЖ і «Розумної політики», найбільше підтримують виборці «Слуги народу». Петро Бурковський нагадав, що в Росії держава прирівнює блогерів до ЗМІ, може блокувати їх або оголошувати іноземними агентами, тож українці враховують практику сусідньої авторитарної держави, формуючи власну думку з цього питання.

Структура медіаспоживання  — один із головних предметів дослідження, який «Детектор медіа» вивчає кілька років поспіль. 67% опитаних серед головних джерел інформації називають телебачення; водночас 25% кажуть, що не дивляться телебачення ніколи.

«Ті, хто називають у першу чергу соцмережі, інтернет і месенджери, дивляться й телебачення. Ті, хто називають у першу чергу телебачення, уникають інтернету і соцмереж, — розповідає Петро Бурковський. Втім не все так однозначно: — Половина з тих, хто дивиться телебачення, отримує інформацію з фейсбука. Водночас третина людей, які користуються фейсбуком, не вважають цю платформу соціальною мережею, а сприймають її як інтернет-медіа». Тож ділити українців на «телеаудиторію» і «аудиторію соцмереж» поки що передчасно.

За словами Петра Бурковського, аудиторія соціальних мереж більш відкрита та шукає інформацію в різних джерелах. «Такі люди більш відкриті до дезінформації і пропаганди. З іншого боку, вони більше схильні перевіряти інформацію, отриману з підозрілих джерел», — каже аналітик. Галина Петренко нагадала, що традиційні медіа — «менше зло в порівнянні з соціальними мережами та отриманням інформації в процесі особистого спілкування», тому якісні медіа необхідно підтримувати й не применшувати їхню цінність для суспільства.

Людей, які кажуть, що довіряють певним телеканалам, приблизно вдвічі менше, ніж тих, хто каже, що дивиться ці телеканали. Тож, за словами Петра Бурковського, не слід переоцінювати політичний вплив телебачення. Зокрема переоцінений вплив інформаційних телеканалів, яких в Україні десятки. «Новинні канали програють і за довірою, і за переглядом. Їхній вплив є доволі нішевим і обмеженим, їм важко змагатися з великими телеканалами, які мають  різноманітний контент. Натомість в останній рік сильно зріс рівень довіри до Суспільного», — коментує Петро Бурковський.

Петро Бурковський

Ще одне джерело інформації, значення і вплив якого, можливо, переоцінені — телеграм-канали. 13% опитаних назвали телеграм серед головних джерел інформації, однак назвати конкретні телеграм-канали, з яких беруть інформацію, людям виявилось значно важче. «Більшість людей не тримають у голові назви телеграм-каналів. Переважно в телеграмі вони цікавляться новинами місць, де вони мешкають», — констатує аналітик.

Більшість людей не цікавить, хто є власником медіа. «Можливо, тому, що люди дивляться на телебаченні переважно розважальний контент, — каже Петро Бурковський. — Але третина каже, що для них це важливо. Це соціально активна частина українців, яка починає критично сприймати інформацію медіа».

Короткі результати дослідження дивіться у презентації (гортайте слайди):

Дослідження проведене за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії (DANIDA).