«Ще під час тренінгу усі відписались від анонімних Телеграм-каналів»: учасники програми «Контрадеза» провели власні заходи з медіаграмотності
Учасники програми «Контрадеза» провели 18 власних просвітницьких заходів. Для більшості з них це був перший досвід як публічних виступів, так і перебування в ролі спікера.
За умовами участі в освітній програмі «Контрадеза» від «Детектора медіа» після проходження тренінгу учасники мали провести власні освітні заходи у своїх громадах, таким чином поширюючи далі медіаграмотність, навчаючи інших критичного мислення і збільшуючи стійкість українців до дезінформації.
Більшість учасників провели заходи для своїх однолітків – підлітків і молоді. Але серед аудиторії також були й вимушені переселенці і навіть другокласники.
Другокласникам урок-гру про медіаграмотність провела Валерія Шаляхіна з Дніпра.
«Я вирішила обрати таку аудиторію, бо вважаю, що потрібно навчати критично мислити ще змалечку. Це легше робити та ефективніше, аніж у старшому віці. Мене захопив увесь процес створення та реалізації тренінгу, бо я побачила, як це цікаво для малечі, а також наскільки нестандартно вони можуть підходити до вирішення різноманітних завдань. Я б дуже хотіла провести ще більше подібних тренінгів, аби зробити українців більш медіаграмотними», – пояснює Валерія Шаляхіна.
Свої заходи учасники проводили у Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі, на Харківщині, Київщині та Сумщині.
Тренери-новачки самостійно могли обрати формат, який буде найцікавішим їхнім слухачам і оптимальним для них самих. Дехто проводив лекції онлайн, збираючи бажаючих через публікації в Телеграмі та в своїх соцмережах, інші – звертались за допомогою в анонсуванні заходу до університету, школи чи публічної бібліотеки. Зазвичай керівництво закладів із ентузіазмом підтримувало ідею проведення тренінгу про медіаграмотність в їхніх стінах і ширило інформацію про це на своїх сторінках чи оголошували для бажаючих. За таких умов заходи зазвичай відбувались офлайн, в приміщеннях цих закладів.
«Ми з Юлею Роншиною провели два тренінги – один для студентів Національного університету «Запорізька політехніка», інший – для студентів коледжів НУ «Запорізька політехніка». Ми члени студентського самоврядування університету, тому в нас є звʼязок зі студентами, ми можемо запропонувати їм тренінг, який цікавий для них та розповсюдити анонс в каналах університету», – розповідає Катерина Косіневська.
Катерина Косіневська каже, що студенти коледжу «Запорізька політехніка» дуже охоче включались у виконання всіх практичних завдань тренінгу
Траплялось і так, що під час навчання лунала повітряна тривога, і доводилось завершувати вже в укритті. Така ситуація, зокрема, сталась під час тренінгу, який проводив Артем Москаленко для молоді «Артеку».
«Перед початком тренінгу мав хвилювання, чи потрібна та медіаграмотність підліткам віком 14-17 років. Проте артеківці мене приємно здивували. Вони одразу пояснили мені, навіщо нам читати новини. «Медіа — це місток між людиною та суспільством», — різними словами кажуть діти. Далі ми обговорили, де і як читати новини. Розповів про стандарти журналістики, список білих медіа від ІМІ та мапу регіональних медіа від ДМ, дехто навіть сфотографував та пообіцяв показати батькам. Також грали в «Ноту Єнота», боролися з фейками, поки не почалась повітряна тривога. Але і це нам не завадило і ми догравали в укритті», – каже Артем Москаленко.
При підготовці своїх заходів учасники звертались за порадою та підтримкою до менторів – спікерів тренінгу, який провів «Детектор медіа» у Львові раніше – Лідії Смоли, Альони Романюк, Анастасії Шимчук, Олександра Пирожкова та інших. Брали за основу для власних презентацій і ту інформацію, якою з ними під час тренінгу ділились спікери. Особливо охоче використовували матеріали гри «Нота Єнота», розробленої Альоною Романюк, адже експертка активно заохочувала застосовувати приклади з цієї гри для легкої форми навчання медіаграмотності. Тож фактично у тренінгу кожного учасника були ігрові елементи, квізи, творчі завдання, а дехто взагалі організував захід як змагання.
Артем Москаленко провів свій захід у формі змагання між трьома командами, але в першій частині заходу розповів про те, як посилювати власну здатність опиратись дезінформації
«Під час тренінгу я хвилювалась, тому що не знала, чи будуть нас слухати, чи будуть активними. Але фідбек аудиторії був неймовірним. Кожен був вдячний за тренінг, за корисну та цікаву інформацію. Усім сподобались наші інтерактиви, завдання, презентація. Та найприємніше було, що під час тренінгу усі відписались від анонімних телеграм-каналів. Я була задоволена нашою працею. Мені дуже сподобалось в ролі спікера. Я була спікеркою на двох тренінгах – для різних аудиторій, і от вже на другому тренінгу я почувала себе значно впевненіше. Я вже трішки відчувала аудиторію та розуміла, що з темою ми не прогадали, вона й дійсно цікава для наших студентів», – ділиться враженнями Катерина Косіневська.
Загалом учасники відзначають: приємно почуватись медіаграмотним, впізнавати дезінформацію, ділитись цими знаннями і вміннями і відчувати, як завдяки цьому українські громади, спільноти і оточення кожного з нас стає більш критичним і стійкішим до маніпуляцій та шкідливих інформаційних впливів. Бо це – незамінні знання та навички в інформаційну епоху та в час інформаційних воєн.
Ініціатива підтримується у межах проєкту ПРООН «Сприяння безпеці людини в Україні через реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною», що реалізовується за фінансової підтримки Уряду Японії. Думки, висловлені під час тренінгу, не обовʼязково відображають позицію ПРООН та Уряду Японії.
