Що треба доопрацювати в законі про медіа – Вадим Міський
Вадим Міський, програмний директор ГО “Детектор медіа” вважає ухвалення закону безумовно позитивним, і він не є “наступом на горло пресі”. Про це він сказав в коментарі виданню Ліга.
Утім, три проблеми в законі все ж є.
По-перше, це питання державного телеканалу Рада. Ще в 90-і, коли Україна вступала до Ради Європи, вона зобов’язалися позбутися державних медіа, тобто тих, які вона контролює редакційно. Зокрема, Суспільне більше не контролюється редакційно, а от канал Рада залишився поза реформою. У новому законі про медіа цей статус формалізовано.
“Це законодавча проблема, рано чи пізно ми отримаємо реакцію ЄС. Це віддаляє нас від європейських стандартів незалежності медіасфери” — запевняє Вадим Міський.
По-друге, в закон не вдалося включити регуляцію медіа під час виборів. І хоча у європейській директиві не було чіткого завдання якось регулювати виборчий період, це радше було намагання вирішити внутрішні українські проблеми.
“Ситуація вимагає врегулювання, бо оця джинса, яка несеться під час виборів, можливість підкуповувати медіа та впливати на громадську думку — ті проблеми, з якими Україна стикається кожної виборчої кампанії”, — каже Вадим Міський.
Третя проблема — ухваленого закону про медіа мало для виконання рекомендації щодо вимог про початок переговорів про членство в ЄС.
В документі вказано, що треба імплементувати європейську директиву про аудіовізуальні послуги. Левова частка з цього вже врегульована законом про медіа. Але не все. Питання рекламного ринку були виключені звідти.
“У нас закон про медіа і про рекламу — два різні закони. А в Європі одна директива регулює обидва. Рекламне законодавство треба оновити, це не буде важкий процес, але його треба пройти. Це кілька місяців. І тоді ми повністю імплементуємо європейську директиву”, — підсумовує експерт.
