“Щоб долати мову ворожнечі, треба робити такі кейси видимими”, – Ольга Білоусенко
Журналісти “Жянес” промоніторили програми, які виходили в ефір загальнонаціональних каналів протягом останніх років та помітили певну закономірність у репрезентації спільноти. Зокрема й відзначили велику частку гейтспічів. Як боротись з мовою ворожнечі щодо ромів, радила керівниця Центру досліджень ГО «Детектор медіа» Ольга Білоусенко.
Гейтспіч (або мова ворожнечі) — це використання агресивних, принизливих висловлювань щодо конкретної групи людей за якоюсь ознакою. Часто мова ворожнечі спрямована на жінок, представників та представниць ЛГБТ+ ком’юніті та нацменшин, які проживають на території України, зокрема ромів.
“Коли ми кажемо про “гейтспіч”, то маємо на увазі слова, або знецінюванні висловлювання, що можуть бути образливими для людей, які дотичні до певних груп суспільства. Наприклад, жінок, представників та представниць ромської нацменшини. Гейтспіч певний час був поширений на українському телебаченні, особливо в розмовних ефірах, коли приходять гості, які висловлюють свої думки й позиції”, — пояснила “Жянес” керівниця Центру досліджень ГО «Детектор медіа» Ольга Білоусенко.
Важливим етапом у боротьбі з гейтспічем є інформаційна кампанія, яка пояснює, що таке мова ворожнечі, чому певні висловлювання вважаються образливими і для кого. За словами аналітикині, впродовж останніх років ситуація покращується, завдяки громадянському суспільству, яке реагує на подібні речі, а винуватцям “прилітає” від глядачів за образливі висловлювання. Боротьба з мовою ворожнечі у публічному просторі є тривалою, але дієвою.
“Передусім необхідно робити кейси видимими і напрацьовувати громадянський інститут впливу. Треба надавати розголосу, засуджувати і головне пояснювати, використовуючи компетентні коментарі, обґрунтовано, по пунктах чому це не є нормою, кого це потенційно принижує, як впливає на суспільство і чим може загрожувати. А це багато чим насправді може загрожувати, наприклад, поширенням стереотипних уявлень про ромів. Я живу на Закарпатті і була там на початку війни. Бачила, як туди приїжджали роми-переселенці і траплялись випадки, що їм відмовлялись допомагати, через ромську національність. Їх селили в сегреговані притулки. Тобто, ми бачимо як це працює і чому погіршує ситуацію”, — пояснила Ольга Білоусенко.
