Складно оцінити діяльність Гордона через те, що його авторські програми — це інтерв’ю, — Отар Довженко

Людина пізньорадянського часу, яка вдало експлуатувала російських знаменитостей тоді, коли у суспільстві межа між російським та українським була набагато менш помітною. Людина, яка у журналістиці досі використовує підходи радянського телебачення. Так характеризує Дмитра Гордона керівник Центру моніторингу та аналітики ГО «Детектор медіа» Отар Довженко у подкасті ДНО від Громадського радіо.

«Вступаючи у дискусію, він називає себе проукраїнським. Просто у нього така проукраїнськість, яка українське сприймає у відриві від мови, культури та незалежності. Я думаю, що це все-таки виразник інтересів проросійської частини українського суспільства. Принаймні тієї частини, яка тяжіє до відновлення прихильної до Росії невизначеності, яка була за Кучми, у 1990-ті. Це люди, які пов’язують з тими часами якусь свою ностальгію.

Я не думаю, що вони реально мріють про відновлення Радянського Союзу. Це скоріше про «колись було тихо, спокійно, не стріляли, долар був по 1 гривні 70 копійок, ковбаса була одного сорту, але її можна було купити, а я був молодший на 20 років». Гордон годує таких людей їхньою культурою, зрозуміло для них формує медійний продукт», — говорить Отар Довженко.

Для молоді Дмитро Гордон відомий своєю прихильністю до паранормального. Адже свого часу він користувався особистим гороскопом від Павла Глоби й навіть перейменував видання на основі передбачень. А також рекламував «золоті піраміди», відмовляючись брати відповідальність за антинаукову рекламу у своїх медіа.

У 2014—2016 роках Дмитро Гордон був членом фракції БПП «Солідарність» у Київській міській раді. А минулого року під час президентських перегонів Гордон очолив штаб кандидата Ігоря Смешка, згадує Отар Довженко.

«Рік тому перед виборами, спочатку перед президентськими, потім перед парламентськими, він ходив на всі ток-шоу і відкрито закликав: «Не голосуйте за Порошенка, голосуйте за Смешка». Значною мірою його сам і розкрутив, як кандидата», — зауважує медіаексперт.

Складність оцінки діяльності Гордона також у тому, що його авторські програми найчастіше виходять у форматі інтерв’ю.

«Ми ніколи не моніторили його власні програми, бо це інтерв’ю сам-на-сам. Цього формату, по-перше, дуже багато. По-друге, оскільки він авторський, то до нього дуже важко застосувати хоча б якусь методологію оцінки. За великим рахунком, журналісту можна будь-що, крім порушення законів. Не можна сказати, що людина, ведучи інтерв’ю у прямому ефірі порушує стандарт точності, достовірності і тому подібне. Звичайно, ми можемо визначати якісь маніпуляції. Але і це досить складно привести до одного, більш-менш відстороненого, неупередженого знаменника», — підсумовує Отар Довженко.

Читайте також «Кобзон української журналістики. Хто такий Дмитро Гордон» на MediaSapiens.