Світлана Остапа: “Емоційні гойдалки виснажують людей, тож медіа мають подавати інформацію об’єктивно”
У Києві відбулася National Media Talk 2024 — конференція медійників з усієї країни, які вели дискусії про свободу слова, трансформації на медіаринку та виклики, що постали перед журналістами під час війни. Організаторами заходу виступили Internews, USAID, «Національна асоціація медіа».
Одна з дискусійних панелей була присвячена темі збереження якісних вільних медіа в умовах воєнного стану в Україні та необхідності дотримання журналістами обмежень, пов’язаних із національною безпекою. У панелі під назвою «Медіа в умовах війни на варті демократії та європейського вибору» взяла участь і голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шеф-редакторки «Детектора медіа» Світлана Остапа.
Голова Наглядової ради Суспільного Світлана Остапа у своєму виступі розповіла про роль медіа і журналістів в умовах війни: «По-перше, це інформування населення і завжди верифікована інформація, якщо йдеться про медіа, які дотримуються професійних стандартів. По-друге, це протидія дезінформації — розвінчання міфів російської пропаганди. По-третє, це документування воєнних злочинів. І тут велика шана воєнним кореспондентам. Вони роблять велику роботу для того, щоб пізніше країна-агресорка й усі, хто здійснював воєнні злочини, були покарані».
На противагу анонімним телеграм-каналам, які по суті є зливними бачками, якісні незалежні медіа завжди надають перевірену і корисну інформацію, пояснила Світлана Остапа. Що ж стосується національного телемарафону «Єдині новини», то його існування на початку війни, сказала вона, можливо, й було виправдане, оскільки це об’єднувало людей, давало певну надію. «Але зрештою таке заколисування принесло багато шкоди суспільству. Оскільки багато хто з людей не зміг вчасно ухвалити життєво важливі рішення. Наприклад, виїхати з Бучі, з Ірпеня, інших міст і сіл, які потім були окуповані ворогом. Вони повірили Арестовичу, що війна закінчиться через два-три тижні й у результаті потрапили у пастку. Такі емоційні гойдалки — то зрада, то перемога — виснажують людей, і роль медіа полягає у тому, щоб вони завжди об’єктивно і збалансовано інформували людей», — пояснила Остапа.
За її словами, у редакцій і журналістів під час війни є певні обмеження. Вони стосуються військової цензури. Йдеться про заборону знімати й показувати наслідки ракетних обстрілів або узгодження з військовими матеріалів воєнних кореспондентів, які вони знімають на лінії фронту. Це все необхідно задля безпеки українських захисників. Але якщо до військової цензури в українській медіаспільноті та європейських структурах ставляться з розумінням, то політичну цензуру не сприймають ні в Україні, ні в Європі, говорить Остапа. Між тим, як свідчать моніторинги «Детектора медіа», в ефірі національного телемарафону слово надається переважно представникам провладної парламентської фракції «Слуга народу». Так, у липні цього року депутатів владної партії показали в «Єдиних новинах» 103 рази, а представники інших фракцій і груп Верховної Ради у сумі відвідали національний марафон лише 12 разів. Це вдев’ятеро менше.
Пояснюючи суспільний інтерес до питань, пов’язаних із функціонуванням телемарафону, Світлана Остапа розповіла, що на виробництво «Єдиних новин», у якому беруть участь і державний канал «Рада», і приватні телеканали, спрямовують кошти з державного бюджету. А коли державні кошти віддають комерційним каналам, що належать олігархам, це завжди викликає питання — чи не хоче таким чином влада отримати лояльність від цих каналів і впливати таким чином на їх інформаційну політику.