Світлана Остапа: «Суспільне мовлення — це велика та довготривала реформа в Україні»
Однією з наскрізних тем форуму для учасників програми Хаб медіа мобільності «Медіавиклики 2021» було становлення системи суспільного мовлення в Україні. Голова Наглядової ради НСТУ, заступниця шеф-редактора «Детектор медіа» Світлана Остапа та секретар Наглядової ради НСТУ і програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський розпочали дискусію з історії створення Суспільного мовника і тих викликів, що постали перед ним сьогодні.
Про це повідомляє Суспільне мовлення.
«Суспільне мовлення — це велика та довготривала реформа в Україні. Її розпочали ще у 2017 році з метою створення найбільшого незалежного мовника. Наразі на Суспільному багато чого зроблено, але дотепер перед нами багато викликів і перешкод, які нам постійно доводиться долати. Зокрема, останнім часом почали лунати пропозиції щодо змін до закону про Суспільне, якими хочуть змінити формулу створення Наглядової ради НСТУ, а саме, щоб її призначав уряд. Це може знецінити реформу Суспільного, поставити під питання його незалежність. Існує основна відмінність, яка вирізняє Суспільне з-поміж інших медіакомпаній — це обрана Наглядова рада, яка не тільки обирає керівництво компанії, а й стоїть на сторожі її незалежності. До складу ради не входять ні політики, ні члени партій, лише експерти, яких обирають на конференціях шляхом таємного голосування серед громадських діячів та делегують парламентські фракції і групи. Багато хто має завищені очікування від реформи Суспільного мовлення в Україні, а політики взагалі применшують її значення, звужуючи успіхи Суспільного тільки до “рейтингів UA: ПЕРШИЙ”. Ми маємо також і внутрішній спротив, тому що колектив, який залишився нам від державних мовників, не повністю сприйняв реформу. Дехто з працівників досі переконаний, що не варто було знищувати державне мовлення під час війни. Але попри все в ефірі того ж каналу відбулися великі зміни. Тепер тут не замовчують суспільно важливу інформацію тільки тому, що вона не подобається владі. Тут одні з найпрофесійніших новин», — розповідає Світлана Остапа.
Як від початку реформи Суспільного, так й зараз суттєвою перешкодою перед НСТУ постає недофінансування. Окрім цього необхідно підтримувати високі стандарти управління та зберегти незалежну редакційну політику, переконаний Вадим Міський.
«Суспільне мовлення має три підвалини незалежності: кадрова автономія від уряду, незалежність редакційної політики та прогнозоване фінансовування, достатнє для втілення місії мовника. Дві з цих підвалин в НСТУ — міцні. Спосіб формування Наглядової ради є одним із найкращих в Європі, і, відповідно до стандартів корпоративного управління, саме Наглядова рада призначає менеджмент компанії. Також органам влади заборонено втручатися в редакційну політику, цього не здійснює і Наглядова рада. Разом з тим, гарантії фінансової незалежності мовника ненадійні, адже щороку ми стикаємося з проблемами при ухваленні держбюджету, постійним недофінансуванням. Для вирішення проблеми ми розробили нову модель фінансування Суспільного мовлення, яка визнана експертами Ради Європи більш надійною. Вона передбачає створення спецфонду в держбюджеті, що наповнюватиметься за рахунок надходжень від уже існуючого податку — рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та спрямовуватиметься на цільову фінансову підтримку НСТУ. Сподіваюся, рано чи пізно знайдеться політична воля для впровадження нової моделі фінансування, а до того часу щороку боремося за надання достатнього бюджету», — відзначив Вадим Міський.
