«Телеграмна імперія» розвідки Росії під час великої війни – дослідження ДМ

Read the article in English here.

«Детектор медіа» почав досліджувати анонімні телеграм-канали ще у 2020 році. Уже тоді низка анонімних телеграм-каналів суттєво вирізнялася вигідною Росії риторикою. Те, як часто канали цитують одне одного чи наскільки синхронно просувають однакові тези, вказує на тісні зв’язки між ними та централізоване керування. Крім того, траплялися випадки, коли в описі цих каналів був контакт одного й того ж менеджера, до якого можна було звернутися, щоб замовити рекламу. У лютому 2021 року кіберфахівці Служби безпеки України викрили масштабну агентурну мережу, яка працює на замовлення спецслужб Росії. СБУ стверджує, що кільканадцять анонімних політичних телеграм-каналів в Україні працюють на російську військову розвідку. Їхнє завдання — розхитувати внутрішньополітичну ситуацію в Україні та просувати вигідні Кремлю повідомлення. Тож «Детектор медіа» вирішив проаналізувати, чи вплинула нова фаза війни на риторику «каналів ГРУ», кількість їхніх підписників та вагу в українському сегменті телеграма.

Які канали в українському сегменті телеграма СБУ вважає ворожими?

Умовно ці канали можна поділити на загальнонаціональні, адже ті пишуть про порядок денний усієї країни з акцентом саме на центральну владу; та регіональні — присвячені містам, хоч теж час від часу пишуть про загальнополітичну ситуацію. До першої категорії входять популярні канали «Легитимный», «Резидент», «Картель», «Сплетница», «Чорний квартал» та «Политический расклад». До другої — «Нетипичное Запорожье», «Тремпель Харьков», «Одесский фраер», «Днепр Live», «Николаев Live» та «Херсон Live».

Хоч у цьому досліджені ми фокусуємось лише на каналах зі списку СБУ, попередній аналіз російської дезінформації в телеграмі вказує на те, що сітка значно більша. «Шептун», «ЗеРада», «Женщина с косой» та багато інших анонімних-телеграм каналів регулярно поширюють російську дезінформацію та цитують один одного.

Чи продовжили «телеграм-канали ГРУ» працювати після 24 лютого?

Так, загальнонаціональні телеграм-канали працюють далі. Ба більше, в перші тижні великої війни значно збільшили кількість дописів. Хоч таким каналам не притаманно публікувати новини, адже зазвичай вони спеціалізуються на інсайдах, спекулятивній аналітиці внутрішньополітичної ситуації в країні та політичних прогнозах, у перші тижні вони публікували новини з передової.

Частина каналів регіональної сітки відновила свою роботу, адже «Кривой рог онлайн», «Николаев Live» та «Херсон Live» одночасно перестали оновлюватися 7 липня 2021 року, «Тремпель Харьков» та «Днепр Live» — 21 липня 2021 року, «Нетипичное Запорожье» — 13 вересня 2021 року. Першим відродився «Херсон Live», але вже у квітні 2022-го. У перші дні червня «ожили» ще два —  «Кривой рог онлайн» та «Николаев Live».

Чи зросла популярність «телеграм-каналів ГРУ» з початку великої війни?

Так, аудиторія майже всіх каналів зросла, проте співвідношення приросту суттєво різниться між каналами. Так, «Резидент» та «Легитимный» збільшили свою аудиторію в понад 2,5 раза із 24 лютого по 9 червня. За цей самий час деякі регіональні канали набрали десяток підписників.

A Flourish chart

Хоча більшість телеграм-каналів значно наростила авдиторію за три місяці з початку нового етапу війни, є підстави вважати, що певна частина їх підписників — це боти. Перевірити ботоподібність підписників телеграм-каналів неможливо, адже телеграм не розкриває перелік профілів, підписаних на канал. Проте про автентичність популярності телеграм-каналів можна судити з інших показників. Зокрема, з динаміки приросту підписників. Так, у частини телеграм-каналів, що адмініструються спецслужбами Росії, на тлі природного приросту помітні великі стрибки кількості підписників. Один із таких стрибків — на 50 тисяч — був у «Легитимного» 2 травня. Однак того дня дописів на каналі було набагато менше, ніж зазвичай, усі вони були пов’язані з поширеними маніпуляціями: «розподіл України країнами-сусідами», «втягування Україною Придністров’я у війну», «припинення допомоги зброєю». Тобто жодних ексклюзивів чи вірусних дописів, які могли би спровокувати приплив підписників, не було. Тож можна припустити, що телеграм-канали нарощують авдиторію за допомогою ботів, а не реальних користувачів.

Цікаво, що є синхронність «скачків» авдиторії між каналами. Наприклад, синхронний приріст у телеграм-каналів «Легитимный», «Резидент», «Сплетница» та «Картель» спостерігався 15–18 березня і 13–18 травня. Тобто одночасно канали отримали кількість користувачів, вдвічі чи втричі більшу, ніж вони отримують зазвичай. Також усі ці канали, окрім «Резидента», не отримали жодного підписника 4 березня, хоча показники цитування їхніх дописів були цього дня вищі за інші. Такий же синхронний спад спостерігався 6–10 квітня.

Натомість із регіональними телеграм-каналами, що адмініструються російськими спецслужбами, ситуація ще очевидніша. «Кривой рог онлайн», «Николаев Live» та «Херсон Live» одночасно перестали оновлюватися 7 липня 2021 року, «Тремпель Харьков» та «Днепр Live» — 21 липня 2021 року. Канал «Нетипичное Запорожье» протримався трохи довше та опублікував останній допис 13 вересня 2021 року. Авдиторія цих каналів доволі динамічно зростала й так сама динамічно спадала. З усіх цих каналів першим відродився «Херсон Live», це сталося 7 квітня 2022 року. Того ж дня на каналі зафіксований стрибок авдиторії. У перші дні червня «ожили» ще два —  «Кривой рог онлайн» та «Николаев Live». Примітно, що їхня авдиторія зросла трохи раніше — 15–17 травня (тобто тими ж днями, шо й у телеграм-каналів «Легитимный», «Резидент», «Сплетница» та «Картель»). Водночас «Одесский фраер» був єдиним телеграм-каналом із регіональної сітки, який не переставав працювати. Кількість його підписників лише один раз різко зростала — 24 квітня. Однак це можна пояснити тим, що 23 квітня по Одесі російські військові завдали ракетного удару, внаслідок якого загинули восьмеро людей, у тому числі тримісячна дитина й медійниця, й іще 18 отримали поранення.

Чи змінилась риторика «телеграм-каналів ГРУ» з початку великої війни?

У перші дні великої війни канали намагалися бути нейтральними, тобто писали з позиції України й не публікували відверто проросійських закликів. Попри те, що прямого засудження повномасштабного вторгнення Росії в Україну канали не висловлювали, вони продовжили вдавати українське походження. Часто використовуючи формулювання на кшталт «наші війська». Тобто могло скластися враження, що ці телеграм-канали перейшли на український бік.

Винятком є «Херсон Live», який, на відміну від інших, не мімікрує під український канал. Його контент подібний до інших каналів, створених окупантами з початку нової фази війни.

Проте радіти рано, адже після майже тижня відносної нейтральності телеграм-канали поступово й дозовано почали повертатися до поширення дезінформації й теорій змов. Отже, спершу канали активно публікували фото та відео з фронту, проте часто додавали маніпулятивні формулювання на кшталт: «Стверджують, що це зробили росіяни, але ми не можемо це підтвердити». Активно спекулювали підриванням мостів — мовляв, хто це буде відбудовувати. Потім пішли історії, що дискредитують українську владу, зокрема Зеленського. Далі — дискредитація української армії й тероборони. І вже в березні повернулися звичні теорії змов про «зовнішнє управління». З кожним тижнем можна спостерігати, як градус дезінформації росте, й у червні вся мережа повернулась до поширення «слухов» та «раскладок», наповнених російською дезінформацією.

З-поміж дописів про війну Росії проти України виділявся ще один напрям — епідемія коронавірусної хвороби. Особливо часто фейки та маніпуляції про коронавірусну хворобу з’являлися на каналі «Сплетница»; стосувалися вони переважно вакцинації та її буцімто «жахливих наслідків». Пізніше канал також почав писати про мавпячу віспу. Ці публікації не намагалися просунути в тему війни (хоча російські медіа й поширили фейк, що США начебто «розробляли в українських біолабораторіях віруси, серед яких була і мавпяча віспа»); здебільшого в них ішлося про «змову» урядів, фармкомпаній тощо.

Яку дезінформацію поширюють «телеграм-канали ГРУ» зараз?

«Детектор медіа» зібрав ключові меседжі дезінформації, які поширюють «телеграм-канали ГРУ». Варто зауважити, що деякі меседжі суперечать один одному, що є доволі звичною практикою російської дезінформації.

«Захід кинув Україну». Російська пропаганда, як і всі ці роки, демонізувала партнерів України, використовуючи для цього як старі тези («Захід намагається домовитися з Росією», «Захід хоче змусити Україну піти на поступки», «Україна — це інструмент для боротьби проти Росії», «Україну не чекають в ЄС» тощо); так і нові, які з’явилися в контексті війни. Переважно це стосувалося теми зброї — буцімто партнери не допомагають Україні, чи затягують процеси надання зброї, або дають Україні лише погану та стару зброю. Серед іншого писали про борги, які «Захід не хоче списувати». Ці нападки були спрямовані проти ЄС загалом, окремо згадували: США, Британію, Туреччину, Молдову, Грузію. Водночас про Францію якщо й писали, то доволі м’яко.

«Санкції не діють» або «Захід послаблює санкції». Росія намагається применшити значення санкцій останні вісім років: то сири тракторами чавила, то морепродукти з Білорусі закуповувала. У 2022 році історія повторюється, але без уже згаданих «спецефектів». У Росії знов розповідають про нібито недієвість санкцій або що «Заходу невигідні санкції, тому він буде їх послаблювати» (тут наперед виходить тема газу) — це роблять усі: від сайтів-смітників до політичного керівництва. Однак цей меседж усе ж спрямований не на українців, а на росіян — саме їх у цьому намагаються переконати. В український інфопростір його заносить час від часу. І роблять це радше аби підсилити попередній меседж або створити ілюзію «непереможності» Росії (про це далі).

«Розділення України» сусідніми країнами. Зокрема, йдеться про нібито плани Польщі та Литви «відхопити шматок української території», рідше — Румунії та Угорщини. Цей меседж Росія просуває вже давно, однак піку він сягнув у квітні 2022 року. Що частіше влада сусідніх держав критикувала Росію чи підтримувала Україну, то активніше поширювали цей меседж. Урешті майже кожен «рух» Польщі — заява Дуди чи законопроєкт про допомогу Україні —  стає приводом для російських пропагандистів розкручувати цей меседж.

Українська влада спеціально не організувала евакуацію цивільних. А де організувала, там це було неефективно. Цей меседж просували протягом майже всієї весни. Ним прагнули охопити майже всіх мешканців України: хто не міг виїхати в перші дні чи в кого родичі не змогли вибратися з міст, поруч із якими йшли бойові дії. Спершу цим меседжем хотіли показати «непідготовленість влади» до війни, а потім він став одним із головних «аргументів», що «влада кинула народ». З метою дискредитації влади також розповсюджували фейки, що Зеленський буцімто вивіз родину за кордон, та й загалом нагнітали «виїздом еліт». Ба більше, у містах, де бойові дії загострювалися, дискредитувати намагалися вже не владу, а військових. Наприклад, у Маріуполі в буцімто зриві евакуації мирного населення звинувачували «Азов». Пізніше ці повідомлення використовували, щоб поширювати фейки, нібито «цивільне населення використовують як “живий щит”».

Героїзація колаборантів. Цей меседж поширювали на противагу протилежному, інколи проводили паралелі та порівнювали зірвану евакуацію та окупацію маленьких міст, яка буцімто відбулася «без жертв». Для таких кейсів використовували голів села або громади, мовляв, вони «здали місто, але врятували людей».

«Погані українські біженці» — новий меседж для російської пропаганди. Однак тема біженства є чутливою, тому Росії легко вдається нею спекулювати. Нерідко маніпулятивні тези з цього меседжу поширюють і самі українські користувачі, критикуючи своїх співвітчизників за «погану поведінку», «невихованість», «вибагливість» тощо. Саме цими словами й оперує Росія та контрольовані нею телеграм-канали. На противагу цьому розкручують тезу, що «Захід погано ставиться до українських біженців», мовляв, «бюрократизовані країни створюють погані умови для українців, тим самим примушуючи біженців повернутися додому».

«Свавілля тероборони». Цю тему активно розкручували в перші місяці війни. Спочатку були спроби переконати українців не вступати до лав тероборони, мовляв, «тоді ви перестанете бути цивільним і вас уб’ють»; або заклики «не йти на смерть через політику». Далі була стадія залякування цивільних: «Зброю роздали всім підряд — вони вас вб’ють». Заключною частиною стали спроби переспрямувати гнів із російських військових на бійців територіальної оборони. Цього досягали фейками про буцімто мародерство бійців тероборони або приписували тероборонівцям злочини, які скоїли окупанти.

Для деморалізації українців також поширюють меседжі: «Росія сильніша — Росія переможе», «українська влада бреше про перемоги», «в Україні все закінчується», «українська влада роздала все зерно», «українська влада продає отриману зброю», «Україні не дадуть нової зброї, бо військові не вміють нею користуватися». Усі вони покликані сприяти розчаруванню, щоб українці не бачили сенсу чинити спротив. Небезпека таких меседжів у тому, що вони непомітно проникають у кухонні розмови. Природно, що люди втомлюються від війни, навіть якщо вони далеко від лінії фронту. Такі меседжі посилюють цю втому, розгубленість, невизначеність.

 Хто цитував  «телеграм-канали ГРУ»?

З початком повномасштабного військового вторгнення Росії значно зріс рівень цитування телеграм-каналів, що адмініструються російськими спецслужбами. Раніше ці телеграм-канали постили дописи один одного або їх поширювали проросійські ведучі з каналів Медведчука та Мураєва (наприклад, Діана Панченко чи Макс Назаров). Словом, існувала умовна мережа, учасники якої перепощували дописи одне одного. Із березня ситуація змінилася — їхні дописи активніше, ніж раніше, почали поширювати канали з окупованих частин Донецької та Луганської областей, новостворені чи перейменовані канали з використанням «Z», що свідчить про їхню проросійську позицію. Паралельно зі спробами Росії втягнути у війну Молдову контент каналів «Легитимный» та «Резидент» почав користуватися популярністю в молдовських проросійських групах і в пропагандистських ЗМІ («КП.Молдова», «Sputnik Молдова»), а ще більше перепостів з’явилося у телеграм-каналах, пов’язаних із Придністров’ям. Нагадаємо, саме там, за інформацією українських правоохоронців, був один з осередків управління цими каналами.

Що робити з «телеграм-каналами ГРУ»?

Телеграм став одним із головних джерел споживання новин в Україні з початку великої війни, тож «телеграмна імперія ГРУ» може ще більше загрожувати національній безпеці України. Тактика, яку обрали ці телеграм-канали з 24 лютого, допомагає їм маскуватися в інформаційному полі, адже відвертих закликів на підтримку Росії на цих каналах нема. Натомість є підбурювання, використання розчарування та втоми, яка є природною як для кожного особисто, так і для цілої нації в часи війни.

Телеграм майже не практикує блокування каналів. Навіть багато скарг від користувачів не завжди можуть вплинути на рішення компанії. Закрити ці телеграм-канали намагались через український суд. Попри те, що суд постановив закрити доступ до них, технічно це втілити неможливо, адже українські провайдери не можуть блокувати доступ до конкретного каналу чи групи каналів. Це може зробити лише центральний офіс Telegram. Це спровокувало дискусії щодо можливого блокування телеграма в Україні, проте з початку нової фази війни месенджер активно використовують державні органи та військові для комунікації з суспільством. Більшість кадрів воєнних злочинів Росії майже неможливо поширити в інших соціальних мережах, адже це порушує їхні правила. Натомість телеграм на такий контент не реагує, що корисно для українців, адже в такий спосіб як українці, так і іноземці змогли побачити шокуючі фото та відео.

Важливо зараз, по-перше, збільшувати обізнаність українців щодо ворожих телеграм-каналів. По-друге, навіть якщо ви знаєте, що канал ворожий, але хочете свідомо стежити за російською дезінформацію, не підписуйтесь на нього. Кожен підписник робить внесок у легітимізацію цих каналів, адже коли новий користувач потрапляє на канал, то бачить сотні тисяч підписників, що, звісно, додає каналу впливовості й мотивує підписатися.