Україна неодноразово стикатиметься з викликами щодо балансу між нацбезпекою та свободою слова, – Галина Петренко
В умовах поточного воєнного стану наша країна досить непогано втримує цей баланс, але потрібно, щоби така спроможність залишалася в Україні й у майбутньому, вважає директорка ГО «Детектор медіа».
Про це 2 серпня під час круглого столу «Новий закон про медіа – крок до імплементації рекомендацій Єврокомісії в рамках отримання Україною статусу країни-кандидата ЄС» сказала директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко.
«У законопроєкті “Про медіа” з’явилися норми щодо регулювання медіасфери під час воєнного стану. Мабуть, вони з’явилися там через очікування, що поточний воєнний стан триватиме довго та/або може повторюватися в майбутньому. А це означає, що Україна ще неодноразово стикатиметься з викликами стосовно дотримання балансу між національною безпекою та свободою слова. Як показує практика, зараз ми досить непогано даємо собі раду з цим викликом. Але важливо, щоб ми були спроможні впоратися з ним й у майбутньому, коли, наприклад, до влади в країні прийдуть інші люди. І в цьому сенсі стає навіть не так важливо, як виписана та чи інша норма, а якою є правозастосовча практика: наскільки регулятор захоче зловживати своїми повноваженнями, з одного боку, і наскільки медіа ризикнуть випробувати його терпіння, працюючи неналежним чином», – сказала Галина Петренко.
Експертка також нагадала, що робоча група при Міністерстві культури та інформаційної політики, яка покликана створити план відновлення сфери медіа, нещодавно визначила, що якщо до кінця 2022 року на ринку залишаться хоча би 50% медіа, це вважатиметься хорошим розвитком подій в умовах воєнної агресії та економічної кризи, що прогресує.
«Як і будь-якому бізнесу в Україні, медіа зараз вкрай складно працювати через економічні умови, а також через те, що будь-яка господарська діяльність в Україні досить зарегульована. Саме тому ми підтримуємо правки тих наших колег-юристів (зокрема, з Інституту масової інформації), які спрямовані на лібералізацію умов роботи медіа. Якщо можна зробити для них ще меншими штрафи чи градацію суворості порушень, то, будь ласка, давайте це зробимо. Також ми виходимо з трактування необхідності посилення медійного регулятора саме як необхідності посилення його незалежності, тому підтримуємо всі правки, які можуть цьому сприяти», – сказала Галина Петренко.
Крім цього, вона зазначила, що в ГО «Детектор медіа» згодні з позицією тих учасників круглого столу, які вважають, що внесені нещодавно правки до законопроєкту «Про медіа» відчутно його покращили, зокрема в частині регулювання роботи онлайн-медіа. Хоча все ще залишаються деякі не з’ясовані моменти, такі як реєстрація тих медіа, котрі одночасно створюють контент для сайту і мають власні ютуб-канали. У ГО «Детектор медіа» вважають, що ці моменти варто доопрацювати.
Нагадаємо, 27 липня нардепи фракції «Слуга народу» запропонували нову редакцію законопроєкту «Про медіа», який був зареєстрований у Верховній Раді наприкінці 2019 року. 19 травня 2020 року парламент відправив проєкт на повторне перше читання. Узгодження медійного законодавства України з директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги є однією з вимог для вступу України до ЄС. Запропонований у 2019 році, а нині оновлений законопроєкт має стати комплексним документом, що замінить кілька медійних законів. На необхідності його відкритого обговорення та ухвалення наполягають медійники та громадські організації.
Заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, народна депутатка «Слуги народу» Євгенія Кравчук заявила, що восени Верховна Рада має ухвалити закон «Про медіа» у двох читаннях, а до 1 грудня закон має підписати президент Володимир Зеленський.
«Детектор медіа» провів опитування експертів та медіагруп про основні зміни в новій редакції законопроєкту «Про медіа». Читайте першу частину опитування за цим посиланням, а другу частину – тут.
