“Успіх боротьби проти дезінформації – у співпраці” – Вадим Міський
8 лютого «Реанімаційний пакет реформ» разом із Фондом Маршалла провели дискусію «Як посилити безпеку України? Протидія пропаганди Кремля», щоби з’ясувати, які пріоритети у протидії російській пропаганді має українська влада та громадське суспільство і як Україна може об’єднати зусилля із західними партнерами в боротьбі проти дезінформації. Участь у розмові взяв, зокрема, і програмний директор громадської організації «Детектор медіа» Вадим Міський.
«Росія майже втратила свої ключові інструменти для поширення дезінформації в Україні — телеканали, — каже Вадим Міський. — Перш за все, це три телеканали Медведчука, вимкнені на початку 2021 року. Нові супутникові телеканали, куплені однопартійцями Медведчука, потрапили під санкції у грудні. Заблокували й онлайн-видання “Страна.ua”. Ці телеканали та онлайн-видання, згідно з моніторингами “ДМ”, постійно поширювали наративи російської пропаганди. Санкції Ради національної безпеки і оборони підтримало громадянське суспільство. Вони виявились доволі дієвим способом обмеження роботи проросійських джерел дезінформації. Однак продовження цієї практики без законодавчої бази — загроза для свободи слова; такі рішення можуть бути оскаржені в Європейському суді з прав людини. Ми маємо працювати над зменшенням цих ризиків». Для цього, за словами Вадима Міського, слід створити законодавчу базу для санкцій проти українських громадян і компаній, які працюють в інтересах Росії.
Частина ресурсів, які поширюють російську пропаганду та дезінформацію, працюють далі, зокрема телеканал «Наш», а також «Інтер», який поширює проросійську риторику представників партії «Опозиційна платформа — За життя» і досі входить у топшістку телеканалів України.
Вадим Міський також нагадав про санкції, які призвели до блокування у 2017 році російських соцмереж та онлайн-сервісів «Вконтакте», «Одноклассники», Mail.ru, «Яндекс» та інших; нова влада продовжила цю заборону у 2020 році. «Читаючи нову Стратегію інформаційної безпеки, нещодавно затверджену президентом, ми бачимо, що заборони залишатимуться для влади пріоритетом», — констатував Вадим Міський.
Тим часом під загрозою опинились демократичні реформи у сфері медіа, що розпочалися після Революції гідності. Зокрема ті, що були спрямовані на виведення медіа з-під державного контролю: роздержавлення друкованих ЗМІ, перетворення державного телебачення та радіо на суспільне. «Останнім часом влада почала розбудовувати та створювати телеканали поза системою Суспільного мовлення, зокрема має намір поширити мовлення каналу “Дом”, створеного 2020 року для мешканців окупованих Росією територій, на всю вільну територію, — сказав Вадим Міський. — Цей канал, чия редакційна політика не контролюється суспільством, може бути використаний для впливу на виборців перед прийдешніми виборами в інтересах чинної влади. Тож з одного боку ми боремося проти російської пропаганди, з іншого — бачимо спроби створити систему поширення провладної пропаганди». Він повторив заклик Медіаруху до чинної влади відмовитися від наміру перетворити «Дом» на загальнонаціональний державний канал.
Також Вадим Міський, який є секретарем Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії, наголосив на успіхові реформи Суспільного мовлення та необхідності продовжувати її та забезпечувати повне бюджетне фінансування НСТУ.
За словами Вадима Міського, ефективна й результативна протидія дезінформації можлива за умови об’єднання зусиль уряду, громадянського суспільства і ЗМІ. «Ми бачимо, що досить багато зусиль докладають усі ці сторони, але все ж таки ми повинні забезпечити більше співпраці, зокрема на найвищому рівні», — сказав програмний директор «Детектора медіа».
