Вадим Міський: “Медіакомпаніям, заснованим державою, потрібні гарантії невтручання держави у редакційну політику”

Для обговорення результатів моніторингу експерти зібралися в Українському кризовому медіа-центрі, де прокоментували стан справ з виконанням країною зобов’язань, взятих на себе при отриманні кандидатства у члени ЄС. Ситуацію щодо реформ в медіасфері коментував програмний директор ГО “Детектор медіа” Вадим Міський.

За словами Вадима Міського, Україні було рекомендовано подолати вплив суб’єктів з корисливими інтересами через ухвалення закону, що приведе українське законодавство у відповідність з європейською директивою про аудіо візуальні послуги і надасть повноваження незалежному медіа регулятору.

«Закон про медіа був прийнятий. Тепер в Україні лунають поодинокі голоси про те, що він начебто поганий і запроваджує цензуру. Зрозуміло, що тим, кого ніколи раніше не регулювали – наприклад, деяким онлайн-медіа –  будь-яке регулювання додає певного дискомфорту. Однак, закон це поганим не робить, навпаки це загальноєвропейська тенденція: починати регулювати онлайн-медіа. На жаль, ці голоси, насамперед НСЖУ, мають вихід на європейську арену», – заявив спікер.

Вадим Міський більш суттєвий акцент зробив на іншій проблемі. В законі про медіа є момент, який йде в розріз з європейським регулюванням. Він стосується вимог, які до медіа сфери висуває Рада Європи. Зокрема, медіакомпаній, заснованих державою. В Європі вони повинні мати гарантії невтручання в редакційну діяльність.

«У нас один з телеканалів залишився поза системою суспільного мовлення, ставши антиприкладом того, як влада може впливати на медіа. Це телеканал «Рада», – пояснив він. – По ньому ніяких гарантій невтручання в редакційну політику не виписано, навпаки, його статус зацементовано у законі про медіа. Він став інструментом в руках політиків. І це нам створить проблеми при оцінці медіазаконодавства в майбутньому».