Вадим Міський: “Ми фіксуємо хронологію того, як ведеться інформаційна війна. І, може, це колись допоможе притягти до відповідальності винних”

Про боротьбу з дезінформацією, яку веде “Детектор медіа”, підходи до системи освіти та тренди в російській пропаганді програмний директор ГО “Детектор медіа” Вадим Міський говорив під час дискусії, присвяченій темі дезінформації,  на конференції National Media Talk 2022.

Ми, як команда ДМ, ведемо величезний проект, де намагаємось зловити кожен фейк, який так чи інакше стосується теми війни,  незалежно від того, хто його спростував. Щодня ми маємо 10-15 свіжих “сьогоднішніх” фейків. Є телепроекти, є спільний проект з “Українським радіо”. І все це така хронологія, про те, як велася інформаційна війна і що говорили пропагандисти про Україну. Колись, може, завдяки цьому вдасться притягнути до відповідальності за пропаганду тих, хто її ширив. 

Ситуація з російськими фейками змінюється. Раніше всі їх слухали і думали “Ну, можливо, це і правда”, а зараз все більше кожна заява російської влади сприймається радше як брехня. Це позитивний тренд. Наприклад, коли бачимо вибухи на “Північних потоках”, і Росія пробує запустити, що це “Україна підірвала”, “США підірвали”, навіть на мить в європейців є вагання. А потім виходить Путін і каже, що “винесемо цю проблему на засідання Радбезу ООН” – і всі одразу розуміють: отже,” рильце в пушку”, це точно “російський почерк”. 

Ще один тренд російської пропаганди: якщо раніше вона більше генерувала дезу на зовнішню аудиторію, тобто Україну, Європу, США, то зараз превалюють меседжі на внутрішню аудиторію, на самих росіян. Пригадую приклад, коли з’явилося відео, де російський воєнком приходить до призовника з тортом, бо в того наче день народження саме в цей день. Абсолютно “випадково” тут опиняються камери федеральних каналів. Але, коли ми дивимось коментарі, то бачимо, що люди це висміюють. Російські пропагандисти тепер намагаються вплинути на російську аудиторію, бо бачать, як втрачають довіру суспільства.

Я постійно чую про зміни в освітніх програмах і спостерігаємо тенденцію, що зараз вже нема підходу, що хтось надиктовує, а ти записуєш. Зараз головна ціль – для системи освіти і тих кампаній, які ми робимо в “Детекторі медіа”, –  це спонукати мислити, спонукати задумуватись, чи дійсно все, що ми чуємо, є правдою, кому вигідно, хто за цим повідомленням стоїть, що він хоче, щоб я робив. Наше завдання – спонукати людей думати і ставити запитання. 

Дослідження “Індекс медіаграмотності” показало позитивну, але дуже поступову тенденцію зростання рівня медіаграмотності серед населення країни. Ми плануємо за тією ж методологією провести третю хвилю дослідження по медіаграмотності, і спробувати дати оцінку того, як під час війни змінилось сприйнятт янаративів російської пропаганди.