Вадим Міський про те, як працює російська дезінформація щодо ЄС та України
Україна рухається далі на своєму шляху європейської інтеграції. У відповідь на це російська пропагандистська машина працює тільки активніше. Навіщо росіяни створюють фейки про ЄС? Які наративи вони поширюють таким способом? Як цьому протидіяти? Видання “Рубрика” дає відповіді на ці запитання разом з програмним директором ГО “Детектор медіа” Вадимом Міським.
Після початку повномасштабного вторгнення значно пришвидшилась європейська інтеграція України. Росіяни бачать у цьому загрозу, тож намагаються протидіяти. Один з інструментів їхньої боротьби — дезінформація. Вони постійно засмічують наш інформаційний простір, вкидуючи фейки про Україну та ЄС.
Зазвичай ці фейки доволі абсурдні та звучать як нісенітниці, проте російська пропаганда працює не над якістю, а над кількістю. Головна задача — не змусити повірити в один конкретний обман, а настільки засмітити інформаційний простір людини, щоб у голові з’явилась думка “не все так однозначно”.
“Велика частина фейків дійсно зроблена як якась маячня, яка легко спростовується, але сенс у тому, що їх багато. Коли ти 10 разів під різним соусом почув одну і ту саму думку, і нехай щоразу її спростували, вона все одно десь осідає. І потім з’являються думки: можливо, в цьому випадку спростували, але так багато інформації на цю тему — хто його знає, де та правда”, — пояснює Вадим Міський.
Ще одна проблема в тому, що спростування вимушене наздоганяти фейк. Крім того, зазвичай про нього дізнається значно менше людей, ніж про сам фейк, оскільки це більш сухий аналітичний матеріал. Він не розповсюджується так швидко, як емоційні заголовки про українців, які буцімто спалили будинок у Німеччині.
Боротись з кожним окремим фейком необхідно, але значно ефективніше працювати з наративами російської пропаганди. Під цим терміном мається на увазі сукупність фейків пов’язаних спільною темою. Щоб протидіяти, треба розуміти ці наративи та знати контраргументи до них.
“Потрібно через приклад конкретних фейків розповідати про сам наратив, в який вони вкладаються. І далі шукати контртези до самого наративу — це значно ефективніше. Так людина розумітиме, чого очікувати від російської пропаганди і буде до цього підготовлена”, — розповідає про роботу з наративами Вадим Міський.
